КЦС ВС наголосив, що виконання умов договору первинним інвестором унеможливлює повторне відчуження об’єкта інвестування

Забудовник не має права відчужувати об’єкт інвестування іншій особі після виконання першим інвестором умов договору. У разі реєстрації права власності за другим покупцем ефективним способом захисту є витребування майна (віндикація) 

05 серпня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр молодіжного будівництва» (далі – ТОВ «Центр молодіжного будівництва») у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Центр молодіжного будівництва», ОСОБА_2, третя особа – Дніпровське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву», про визнання майнових прав на квартиру та витребування із чужого незаконного володіння. 

На обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що у 2016 році придбав у ТОВ «Центр молодіжного будівництва» майнові права на спірну квартиру та сплатив 743 796,00 грн, що підтверджувалося квитанцією до прибуткового касового ордера. Надалі сторони підписали акт приймання-передачі майнових прав, а акт звірки розрахунків підтвердив здійснення оплати. У 2023 році позивач дізнався, що у 2021 році товариство повторно відчужило майнові права на його квартиру ОСОБА_2, за яким було зареєстровано право власності. 

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, вважаючи недоведеним факт належної оплати та набуття позивачем майнових прав. 

Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції, скасував рішення та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково та визнав за позивачем майнові права на квартиру й витребував її у ОСОБА_2. Апеляційний суд аргументував своє рішення доведеністю факту виконання позивачем умов договору та набуття ним майнових прав на квартиру до її повторного відчуження іншій особі. 

ВС погодився з такими висновками апеляційного суду з огляду на таке. 

Інвестор, за кошти якого на підставі договору споруджено об'єкт, набуває майнові права (тотожні праву власності), які після прийняття будинку в експлуатацію трансформуються у право власності. Забудовник не має права відчужувати об'єкт інвестування на користь будь-якої іншої особи. Якщо майно було повторно відчужене та перейшло у власність третьої особи, ефективним способом захисту первинного інвестора є витребування спірного майна із чужого незаконного володіння на підставі ст. 388 ЦК України у сукупності з визнанням майнових прав. 

Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює презумпцію внесення коштів, спростувати яку має саме отримувач. Порушення процедури внесення коштів або недотримання посадовими особами касової дисципліни (зокрема перевищення ліміту готівкових розрахунків чи здійснення оплати готівкою замість безготівкового переказу) може тягти юридичну відповідальність посадових осіб, однак не спростовує факту внесення коштів інвестором. 

Заяви колишнього керівника забудовника про те, що він не отримував кошти та не підписував документи, не є належними доказами без проведення почеркознавчої експертизи. Оскільки відповідач клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи не подавав і висновку експерта не надав, його заперечення обґрунтовано відхилено судом. 

Детальніше з текстом постанови ВС від 05 серпня 2026 року у справі № 175/167/24 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/138787656.