КЦС ВС щодо особливостей солідарної відповідальності подружжя

Солідарна відповідальність за відшкодування шкоди у формі упущеної вигоди настає лише за умови доведення спільності протиправних дій або бездіяльності відповідачів, їхньої вини та причинного зв’язку між такими діями й неподільною шкодою. Перебування заподіювача шкоди у шлюбі саме по собі не свідчить про спільне завдання шкоди другим із подружжя та не є підставою для солідарного стягнення збитків.

22 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення збитків (упущеної вигоди), визнання недійсними договорів дарування та скасування державної реєстрації права власності; за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа — ОСОБА_1, про стягнення збитків (упущеної вигоди), визнання недійсними договорів дарування та скасування державної реєстрації права власності. 

На обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначали, що внаслідок незаконних дій ОСОБА_2, які підтверджені вироком суду, їм було завдано збитків у вигляді упущеної вигоди – неотриманої орендної плати від здавання в оренду належного їм приміщення магазину. 

Суд першої інстанції частково задовольнив позов, стягнув збитки лише з ОСОБА_4 та визнав договори дарування недійсними. У солідарному стягненні з дружини було відмовлено, оскільки не доведено її вини у протиправних діях. 

Апеляційний суд скасував рішення районного суду в частині відмови в задоволенні вимоги ОСОБА_1 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на його користь збитків (упущеної вигоди) та ухвалив у цій частині нове рішення, яким стягнув збитки з подружжя солідарно, мотивуючи тим, що будівля магазину була їхньою спільною власністю і приносила дохід обом. 

ВС не погодився з висновками суду апеляційної інстанції в частині солідарної відповідальності, постанову апеляційного суду скасував, залишив у силі рішення районного суду про стягнення коштів лише з чоловіка з огляду на таке. 

Відповідно до ст. 1190 ЦК України солідарна відповідальність настає лише у разі заподіяння шкоди спільними діями або бездіяльністю кількох осіб. Необхідно встановити елементи складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, вина, причинний зв’язок) щодо кожного з відповідачів. 

Шкода (упущена вигода) була завдана внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого саме ОСОБА_4, що підтверджено вироком суду. Факт перебування у шлюбі, обізнаність про наявність майна чи подання дружиною апеляційних скарг у попередніх спорах щодо власності не свідчать про її участь у завданні збитків. 

ВС погодився з висновками про недійсність договорів дарування, оскільки вони були вчинені ОСОБА_4 з метою приховати майно від потенційного стягнення збитків на користь позивачів, що свідчить про зловживання правами та недобросовісність. 

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 22 липня 2026 року у справі № 464/5457/21 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/138464485.