ДПС розповіла про застосування РРО з 1 січня 2022 року

ДПС розповіла про застосування РРО з 1 січня 2022 року

Державна податкова службі України звертає увагу платників єдиного податку: з 1 січня 2022 року значно розширюється коло суб’єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців), які мають застосовувати РРО та/або програмні РРО (ПРРО).

Нагадуємо, застосування РРО та/або ПРРО є обов`язковим для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу (ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»)

РРО та/або ПРРО не будуть застосовувати платники єдиного податку першої групи.

Перша група — фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 164 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Державна податкова служба України створила та запустила спеціальне безкоштовне програмне забезпечення, яке перетворює будь-який ґаджет з Windows або Android на касовий апарат - програмний РРО (ПРРО).

Дане програмне забезпечення надається податковою службою безкоштовно, його встановлення не вимагає зайвих фінансових витрат. Підприємці зможуть швидко й просто зареєструвати ПРРО при відкритті нової торгової точки, інтернет-магазину тощо, забезпечити покупців зручним доступом до e-чеків. За своїми функціональними та технічними характеристиками програмні РРО можуть повністю замінити класичний касовий апарат.

Основні переваги в застосуванні ПРРО порівняно з класичними РРО:

  • суб’єкт господарювання за власним вибором та виходячи з власних потреб та фінансових можливостей обирає що йому більше підходить - РРО чи ПРРО;
  • застосування ПРРО передбачає передачу даних до фіскального сервера без послуг еквайєра, експлуатація ПРРО не потребує сервісного обслуговування центрами сервісного обслуговування;
  • застосування будь-якого ПРРО не вимагає його сертифікації чи проходження експертиз. Єдина умова – перебування ПРРО в реєстрі ПРРО;
  • ПРРО може бути встановленим на смартфон, планшет, комп’ютер чи на будь-який інший пристрій, що підтримує операційну систему Windows, Android та має підключення до мережі Інтернет;
  • реєстрація ПРРО в контролюючому органі здійснюється в режимі онлайн без додаткових документів та лише в електронній формі;
  • обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером здійснюється виключно в електронній формі, що виключає будь-які контакти суб’єкта господарювання з посадовими особами ДПС;
  • наявність безкоштовного програмного рішення ДПС робить застосування РРО/ПРРО фінансово доступним;
  • не потребує реєстрації та ведення КОРО.

При цьому підприємець сам вирішує, який вид реєстратора використовувати. Крім того підприємець може паралельно використовувати на різних господарських об’єктах РРО та ПРРО.

Відповідно до норм чинного законодавства за порушення вимог Закону про застосування РРО до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) при проведенні розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості товарів або послуг; непроведенні розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, відповідно до ст. 17 Закону застосовуються наступні фінансові санкції:

  • 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
  • 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

З 1 січня 2022 року штрафи за ці порушення зростуть до 100 та 150 відсотків відповідно.