Валютне застереження у договорах позики: як суд підтримав стягнення боргу з урахуванням курсу долара

Господарський суд Одеської області (справа №916/891/26) ухвалив рішення, яке є важливим орієнтиром для бізнесу в умовах економічної нестабільності. Суд задовольнив позов ТОВ «ГРАВИТА-С» до ТОВ «БІЛТРАНС» ЛТД про стягнення поворотної фінансової допомоги, сума якої була прив’язана до офіційного курсу долара США.

Суть спору

Позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу за двома договорами. У додаткових угодах сторони закріпили цікаву умову: сума позики в гривні має еквівалент у доларах США за курсом НБУ на дату підписання договору. У разі зростання офіційного курсу долара, загальна сума до повернення мала пропорційно збільшуватися. Відповідач не повернув кошти вчасно та намагався оскаржити правомірність індексації суми боргу, посилаючись на невизначеність механізму курсових різниць.

Ключові висновки суду:

1. Правомірність валютного еквівалента: Суд підтвердив, що відповідно до ст. 524 та ст. 533 ЦК України, сторони мають право визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Хоча розрахунок проводиться у гривні, прив'язка до курсу НБУ є законним способом захисту коштів від знецінення.
2. Обов'язковість умов договору: Якщо сторони підписали додаткову угоду, де чітко зафіксовано формулу "сума в гривні = сума в доларах", вони зобов'язані її виконувати. Посилання відповідача на "невизначеність" судом було відхилено як безпідставне.
3. Межі вимог: Цікавий процесуальний момент — позивач помилився у розрахунку курсу на дату подання позову. Суд самостійно перерахував борг за офіційним курсом НБУ, але, оскільки не мав права збільшувати суму позову (навіть на користь позивача), стягнув рівно ту суму, яку просив позивач.

Рішення Господарського суду Одеської області було оскаржено в апеляційному порядку. Південно-західний апеляційний господарський суд за результатами розгляду апеляційної скарги залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Коментар адвоката:

Олександр Рябець — керуючий партнер юридичної компанії LEGAL PARTNER, адвокат, кандидат юридичних наук.

«Це рішення — ще один доказ того, що український бізнес нарешті навчився ефективно використовувати норми Цивільного кодексу для захисту власного капіталу. Поворотна фінансова допомога — це не просто дружній жест, це серйозний фінансовий інструмент. Прив’язка суми до валютного еквівалента стає "золотим стандартом" для договорів між пов'язаними особами або партнерами.

Основний меседж для бізнесу: якщо ви хочете, щоб ваш договір позики був захищений від курсових коливань, не обмежуйтеся лише текстом основного договору. Обов’язково фіксуйте курс на дату підписання в додатковій угоді та чітко прописуйте формулу перерахунку. Судова практика в цьому питанні стає дедалі стабільнішою — судді вже не сприймають валютне застереження як "щось екзотичне", а сприймають його як легітимний інструмент стабілізації зобов'язань. Але будьте уважні з розрахунками: як бачимо у цій справі, навіть невелика помилка в курсі на дату подання позову може створити зайві процесуальні незручності».

Рекомендації для бізнесу: щодо укладання договору поворотної фінансової допомоги:

Щоб захистити кошти від інфляції та уникнути суперечок у суді, при складанні договорів (або додаткових угод) рекомендуємо чітко фіксувати наступні положення:

• Формула розрахунку: Не обмежуйтеся загальною фразою. Чітко вкажіть: «Сума до повернення = Сума в еквіваленті (USD) × Офіційний курс НБУ на дату фактичного повернення».
• Дата фіксації курсу: Обов'язково визначте дату «базового» курсу (наприклад, курс на день підписання договору) та джерело отримання інформації (офіційний сайт НБУ).
• Визначення валютного еквівалента: Зафіксуйте суму еквівалента в іноземній валюті в додатку до договору. Це виключає двозначність при виникненні спору.
• Механізм перерахунку: Пропишіть, що збільшення курсу є підставою для автоматичного перерахунку суми зобов’язання, без необхідності підписання додаткових угод щоразу при зміні курсу.