Кредитні відносини в умовах воєнного часу

У зв’язку із вторгненням російської федерації на територію України, велика кількість населення втратила стабільний заробіток та, відповідно, суттєво погіршилось становище населення як в матеріальному, так і у фінансовому стані.

Наявне погіршення фінансового стану безпосередньо впливає на кредитні відносини, оскільки в умовах сьогодення, позичальники не в змозі належним чином виконувати забов’язання за кредитними, іпотечними договорами.

Якщо на місті позичальника опинились Ви, що робити в такому випадку?

Варто розуміти, що наша держава захистила права позичальників, адже, з моменту початку війни та запровадження воєнного стану законодавець змінив правове регулювання сфери кредитування.

По-перше, бойові дії є форс-мажором. Це ще 28 лютого підтвердила Торгово-промислова палата на своєму вебсайті, опублікувавши відповідний лист, у якому військова агресія російської федерації проти України класифікується як «обставини непереборної сили» або «форс-мажорні обставини». Відбулося прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. №2120-IX. Цим законом були внесені зміни до Цивільного кодексу України та Закону «Про споживче кредитування». А Національним банком України прийнято «Правила роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану», затверджені постановою правління НБУ від 25.03.2022 р. №23 «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп».

Детально, варто відзначити, що Законом № 2120 було внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов’язань. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від:

- відповідальності, визначеної статтею 625 ЦКУ (частина друга статті 625 ЦКУ передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом);

- обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, Вам, як позичальнику, варто розуміти, що на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування фінансові установи не мають права застосовувати будь-які штрафні санкції за несвоєчасне внесення відповідних коштів та, відповідно, стягувати ці суми із позичальника. Хочу Вам повідомити, що Звільнення позичальника від виконання своїх зобов’язань з повернення кредиту (позики), сплати процентів за користування ним або відтермінування таких платежів Законом № 2120 не передбачено!

Також, хочу наголосити, що підпунктом 8 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2120-ІХ Прикінцеві положення Закону «Про іпотеку» доповнено пунктом 5-2, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія:

- статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки). Таким чином, Ваше майно цілком захищене, навіть за умови не виплату іпотеки, адже, Ваші права захищенні вище наведеними нормами.

Існує й інший метод введення відносин між фінансовою установою та позичальником у період війни, а саме: укладення договору реструктуризації.

Які існують переваги та недоліки для позичальника в умовах реального часу щодо укладення договору реструктуризації?

Реструктуризація боргу за кредитним договором — це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов’язань за договором про споживчий кредит.

Ми повинні розуміти, що супер універсального алгоритму, як позичальнику домовитись із банком – не існує. Банки вивчають кожну заявку на реструктуризацію окремо з огляду на ситуацію в конкретній компанії. Хочу Вам порадити, що головне – найперше чітко проаналізувати Ваші діючі умови договору, співставити їх з новими змінами в законодавстві та зрозуміти, які найкращі варіанти пом’якшення кредитного навантаження для Вас будуть прийнятні. Наприклад, відтермінування всіх платежів на 3-6 місяців. Для цього, раджу звернутись до професійного юриста, який проаналізує Вашу ситуацію та дасть певні висновки та застереження. Тобто потрібно скласти готовий план погашення, із реальними цифрами, деталями, фактами, взяти ініціативу в свої руки та конкретно запропонувати банку реалістичний сценарій реструктаризації та повернення боргів. Причому за таких обставин, шанси отримати позитивну відповідь досить високі.

Даний варіант круто спрацює, якщо Ваш фінансовий план погашення кредиту дійсно витримає термін відстрочення та Ви цілком впевнені в своїх можливостях.

Чи матимуть змогу кредитодавці набути права власності на ваше майно не дивлячись на «форс-мажорні обставини»?

З іншої перспективи, внесення змін у Ваш договір із фінансовою установою – його реструктаризація, спричинить зміну норм Закону № 2120-ІХ, адже, вказані зміни (конкретно 37 ст. ) не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами:

1) укладеними після дня набрання чинності Законом № 2120-ІХ,

2) до яких після дня набрання чинності Законом № 2120-ІХ за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Через це, хочу Вас попередити, що внаслідок порушення вимог договору реструктаризації, фінансова установа (наприклад - банк), зможуть в повній мірі скористатись статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та матимуть змогу набути права власності на предмет іпотеки – Ваше майно, незалежно від умови «форс-мажорні обставини».

З огляду на вище сказане, хочу сказати, що усі зміни в кредитних договорах, які Ви плануєте провести найближчим часом, повинні бути чітко зрозумілими та виваженими.

Автор: юрист Богдан Макарчук, тел. для консультацій : 0988045831.