Конфіденційна співпраця адвоката з правоохоронними органами - привід для позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю

«Загальні відсилання на відсутність висновку Верховного суду, за відсутності викладу мотивованих аргументів щодо наявності підстав для оскарження судових рішень унеможливлює відкриття касаційного провадження», - дійшов висновку КАС ВС у справі №520/1285/2020.

На початку 2020 року до суду звернувся адвокат з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області. Він просив:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Харківської області про порушення щодо нього дисциплінарної справи;
2. Визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Харківської області про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Як з'ясувалося, на адвоката подали скаргу, в якій просили притягнути його до дисциплінарної відповідальності за грубі порушення присяги адвоката, Правил адвокатської етики, з подальшим позбавленням його права на заняття адвокатською діяльністю, а також виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвоката і скаржника пов'язує кримінальне провадження, яке було порушено за заявою адвоката. Особа, що подала скаргу, наполягала, що дії адвоката свідчать про використання ним свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю не для здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, а для впливу на скаржника з метою схилення до отримання неправомірної вигоди для подальшого викриття та прикриття свідомої співпраці з правоохоронними органами.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області направила звернення адвокату, в якому просила надати пояснення щодо вищезазначених відомостей.

Адвокат надав письмові пояснення, в яких стверджував, що не співпрацював з правоохоронними органами, не вступав у конфіденційні співпраці, а діяв у рамках своїх повноважень.

Однак при розгляді справи виявлено докази, що позивач, як адвокат, був фактично притягнутий до конфіденційної співпраці під час проведення негласних слідчих дій в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні. У зв'язку з цим, КДКА Харківської області прийняла рішення притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності із застосування дисциплінарного стягнення: позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Позивач не погодився з даним рішенням і звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, а потім і до Другого апеляційного адміністративного суду. Суд першої інстанції відмовив у позові, а суд апеляційної інстанції залишив дане рішення без змін.

Тоді до Верховного суду надійшла касаційна скарга від Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Харківського окружного адміністративного суду, та постанову Другого апеляційного адміністративного суду. Заявник стверджував, що суди неправильно застосували норми матеріального права і порушили норми процесуального права, у зв'язку з цим їх рішення слід скасувати і задовольнити позов адвоката.

Касаційний адміністративний суд розглянув справу і нагадав:

Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо в касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права виключно в наступних випадках:

1. якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку про застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного суду, крім випадку наявності постанови Верховного суду про відступлення від такого висновку;
2. якщо скаржник мотивовано обґрунтував необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду і застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3. якщо відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування норми права в подібних правовідносинах;
4. якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою та третьою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства.

Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі заявник, зокрема, зазначив відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування заходів негативного впливу до адвоката-викривача і зараз правовий висновок про можливість набуття адвокатом такого статусу Судом не сформовано.

Суд зазначає: для оскарження судових рішень з вищезазначених підстав потрібна не тільки констатація факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що вимагає висновку, підстав необхідності такого висновку в подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також вказівка, в чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Таким чином, КАС приходить до висновку: загальні посилання заявника на відсутність висновку (висновків) Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки Національним агентством з питань запобігання корупції не вказані конкретні норми права, що неправильно застосовані судами і потребують вирішення Верховним Судом шляхом формування відповідного висновку, за обставин, встановлених судами у цій справі.

Інші мотиви касаційної скарги зводяться до цитування норм Законів України «Про запобігання корупції», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, з подальшим їх тлумаченням, часткового опису обставин справи та переоцінки доказів, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції.

У зв'язку з цим, Касаційний адміністративний суд постановив: касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Харківського окружного адміністративного суду та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у справі позову адвоката до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області повернути особі, яка її подала.