Законодавчі зміни щодо погодження висотності об’єктів будівництва на приаеродромній території

Законодавчі зміни щодо погодження висотності об’єктів будівництва на приаеродромній території

Станом на сьогоднішній день на території України зареєстровано 20 аеропортів, декілька десятків  аеродромів, вертодромів та злітно-посадкових майданчиків.

Місцевість навколо зареєстрованого аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика є приаеродромною територією, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об’єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден. Так, наприклад, розмір приаеродромної території аеродрому «Одеса» – становить місцевість у радіусі 50 км від контрольної точки аеродрому.

На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належать, в тому числі, будівництво.

Тому, будівництво наприаеродромній території повинно здійснюватися з урахуванням встановлених обмежень висоти та планувальних обмежень.

З урахуванням нещодавніх змін, яких зазнала сфера будівництва, відтепер Державіаслужба або Міноборони (відповідно до компетенції) будуть надавати висновок  щодо граничної висоти об’єктів на приаеродромній території ще на етапі отримання містобудівних умов та обмежень!

Це стосується об’єктів заввишки 45 метрів і більше відносно перевищення аеродрому (перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря).

Відповідні зміни були запровадженні Постановою КМУ «Питання використання приаеродромної території» від 23 грудня 2021 року № 1427.

Так, у разі надходження до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури заяви для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки в межах приаеродромної території, відповідний орган надсилає за допомогою Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Державіаслужбі та/або Міноборони відомості, наведені в заяві особи, із зазначенням:

  • назви об’єкта будівництва;
  • абсолютної відмітки поверхні землі на ділянці будівництва в балтійській системі висот;
  • абсолютної відмітки найвищої точки запланованого об’єкта будівництва в балтійській системі висот;
  • географічних координат об’єкта будівництва у всесвітній геодезичній системі 1984 року WGS-84 (широта – ___°___ ‘___”, довгота – ___°___’___”).

Державіаслужба, в свою чергу, надсилає ці відомості відповідному експлуатанту аеродрому (вертодрому) та провайдеру аеронавігаційного обслуговування.

Міноборони надсилає зазначені відомості, відповідному експлуатанту аеродрому (вертодрому) та уповноваженому органу з питань забезпечення аеронавігаційною інформацією суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації.

Розмежування компетенції Державіаслужби та Міноборони залежить від належності території цивільній чи державній авіації.

Експлуатант аеродрому (вертодрому), провайдер аеронавігаційного обслуговування, уповноважений орган з питань забезпечення аеронавігаційною інформацією суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації проводять оцінку впливу запланованого об’єкта будівництва, результати якої надсилають Державіаслужбі та/або Міноборони.

Державіаслужба або Міноборони у п’ятиденний строк з дня отримання оцінки створює з використанням Реєстру будівельної діяльності висновок щодо граничної висоти об’єктів на приаеродромній території.

Висновок міститиме гранично допустиму висоту об’єкта будівництва та інформацію про необхідність обладнання об’єкта будівництва денними та/або нічними маркувальними знаками та пристроями.

Даний висновок надсилається відповідному органу містобудування та архітектури та враховується при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, зокрема, в частині зазначення інформації щодо висотності будівлі та планувальних обмежень.

Таким чином, відповідно до законодавчих змін, окремо погоджувати місце розташування та висоту об`єкта будівництва з Державіаслужбою не потрібно.

Однак, такі зміни стосуються тих об’єктів, будівництво яких планується після 05.01.2022 року.

Стосовно об’єктів, будівництво яких розпочато до 05.01.2022, порядок погодження місця розташування та висоти об`єкта будівництва залишився незмінним.

Так, якщо об’єкт будівництва заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів або 100 і більше метрів над земною поверхнею, місце розташування і висота таких об`єктів будівництва обов’язково підлягає погодженню з Державіаслужбою та Міноборони.

Перед тим, як звертатися до Державіаслужби України, забудовник повинен отримати Висновки експлуатанта та провайдера аеродрому.

Погодження місця розташування та висоти об’єктів на приаеродромних територіях Державіаслужба України здійснює з урахуванням  наданих експлуатантом та провайдерами Висновків.

Ця процедура погодження займає місяці та передбачає внесення значних офіційних платежів за кожен Висновок.

Однак, новий порядок обіцяє бути більш швидким, менш затратним та посприяє дотриманню забудовниками будівельних норм, правил та інших законодавчих вимог, що, в свою чергу, повпливає і на саму безпечність об’єктів.

Олександр Рябець, адвокат, керуючий партнер ЮК «Legal partner»

Захандревич Олеся, адвокат