Вилучення земельних ділянок для громадських та інших потреб: позиція ВС

У справі № 480/159/20 Верховний Суд нагадав: вилучення земельних ділянок здійснюється за згодою землекористувачів, а у разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку.

Суть справи: ТОВ «Сенс» має право на постійне користування земельною ділянкою, площею 1,48 га. згідно з державним актом, дана земельна ділянка виділена для критої автомобільної стоянки.

Товариство побудувало на даній ділянці автомобільну стоянку, зареєструвало декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, і, зареєструвало право власності на адмінбудівлю, гараж, криту автостоянку.

На сесії Сумської міськради порушувалося питання про вилучення земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні ТОВ «Сенс». Рішення Сумської міськради:

1. Вилучити земельну ділянку для суспільних потреб, а саме: для будівництва дороги та бульвару з майданчиками відпочинку;
2. Викупити для суспільних потреб об'єкти нерухомого майна, які розташовані на даній ділянці і знаходяться у власності ТОВ «Сенс»: адмінбудівлю, гараж і криту автостоянку. Орієнтовна викупна ціна: 500 тисяч грн.
3. Розрахувати суму витрат, та здійснити за рахунок коштів місцевого бюджету та визнати головним розпорядником бюджетних коштів департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради.

У п'ятиденний строк з дати прийняття рішення необхідно повідомити ТОВ «Сенс» у письмовій формі, запропонувати товариству строк в один місяць для прийняття або відмови на вилучення земельної ділянки, а також запропонувати проведення переговорів щодо умов викупу об'єкта.

У разі відмови, Сумська міська рада звернуться з позовом про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності та припинення права постійного користування земельною ділянкою.

ТОВ «Сенс» повідомило до Департаменту ресурсних платежів Сумської міської ради відповідь, що не згодно з вилученням земельної ділянки та відмовляється від викупу об'єктів нерухомості, які розташовані на даній земельній території.

ТОВ «Сенс» подало касаційну скаргу.

Товариство наполягає: рішення про вилучення земельної ділянки протиправно прийнято без згоди землекористувача, чим порушена встановлена процедура вилучення земельної ділянки з постійного користування. При цьому, в силу зазначених норм, відповідна згода повинна бути отримана до прийняття рішення про вилучення, а не після. У разі відсутності згоди землекористувача на вилучення, відповідне рішення Сумської міської ради не приймається, натомість вилучення відбувається за рішенням суду.

Також позивач вважав, що примусове вилучення земельної ділянки та викуп майна товариства призведуть до фактичного припинення його господарської діяльності, оскільки зазначене нерухоме майно та земельна ділянка є єдиним джерелом доходу, а зберігання транспортних засобів є єдиним видом господарської діяльності підприємства. Крім того, протягом терміну дії даного рішення (один рік) позивач позбавлений можливості реалізовувати законні наміри щодо нового будівництва на даній земельній ділянці, знаходяться в постійному користуванні, так як в разі примусового вилучення і викупу земельної ділянки за рішенням суду надалі ці витрати не будуть відшкодовані. Це порушує його права як землекористувача на забудову земельної ділянки.

Позиція ВС:

Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для громадських та інших потреб за рішенням Верховної Ради АРК, Ради міністрів АРК, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених ст.122 ЗК з урахуванням вимог ст. 150 ЗК.

Вилучення земельних ділянок здійснюється за згодою землекористувачів, а у разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку.

Законодавством передбачена можливість як викупу земельної ділянки для суспільних потреб, так і примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки за процедурою відчуження (викупу) ділянки для суспільних потреб.

Процедура вилучення земельної ділянки з постійного користування включає ряд самостійних етапів, а саме: 1) прийняття рішення про вилучення земельної ділянки органом місцевого самоврядування (рішення про намір вилучити земельну ділянку, яке розглядається актом початку процедури вилучення); 2) інформування та отримання згоди суб'єкта постійного землекористування; 3) вжиття заходів щодо компенсації збитків землекористувачу; 4) звернення органу, який прийняв рішення про вилучення земельної ділянки, до суду для вирішення питання про її вилучення та припинення права постійного землекористування (за відсутності згоди землекористувача); 5) прийняття рішення про припинення права земельною ділянкою або її частиною та реєстрація такого припинення.

Рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про вилучення земельної ділянки слід вважати документом, що підтверджує намір вилучити земельну ділянку у землекористувача і яким ініціюється процедура вилучення земельної ділянки, в тому числі і для суспільних потреб. Таким чином рішення Сумської міської ради - прояв наміру територіальної громади щодо вилучення земельної ділянки. У рішенні мають бути наступні пункти: межі, площа та інші характеристики земельної ділянки, яка планується до вилучення; громадські потреби, для яких ця ділянка має бути вилучена, а також інші умови вилучення (у т.ч. і порядок відшкодування збитків, спричинених вилученням, тощо).

У разі згоди землекористувача на вилучення у нього ділянки, суб'єкти звернення приймають рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, яке є підставою для здійснення подальших реєстраційних дій щодо такої землі. При відсутності згоди землекористувача на вилучення земельної ділянки, питання вирішується в судовому порядку.

Таким чином, у даній справі рішення органу місцевого самоврядування про вилучення земельної ділянки за мотивом суспільних потреб не підлягає оскарженню землекористувачем у суді, оскільки таке рішення не тягне настання правових наслідків для такої особи, якщо воно заперечує проти такого вилучення, а отже, і не може порушувати його прав.