Корпорація LEGO відстояла права інтелектуальної власності перед одеськими підприємцями, але не змогла стягнути 131,7 тисячі євро за правову допомогу

Коли міжнародна корпорація виявляє факти продажу контрафактної продукції місцевими підприємцями, правовий результат є передбачуваним: товар підлягає вилученню, а порушники несуть відповідальність. Однак судова справа за позовом всесвітньо відомого виробника іграшок, корпорації «LEGO Holding A/S» показала, що українські суди не покладають на малий бізнес необґрунтовано високі витрати на адвокатів, якщо вони є неспівмірними зі складністю справи та масштабом самого порушення.

Справа № 916/3837/24 розгорнулася навколо продажу дитячих конструкторів, які маскувалися під оригінальну продукцію. Корпорація «LEGO Holding A/S» звернулася з позовом до трьох фізичних осіб-підприємців та компанії-імпортера ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП». У результаті проведених позивачем тестових закупівель з'ясувалося, що відповідачі реалізували 12 одиниць спірної продукції на загальну суму 7225 гривень.

Суть конфлікту

Представники LEGO виявили, що на упаковках придбаних іграшок використовувалося позначення «CITY» та специфічні зображення іграшкових фігурок людини. За висновком судового експерта, ці елементи були настільки схожими на зареєстровані торговельні марки позивача, що їх можна було легко сплутати.

Південно-західний апеляційний господарський суд підтвердив рішення суду першої інстанції: дії підприємців визнали порушенням прав інтелектуальної власності, оскільки товар ввели в обіг без дозволу правовласника. Суд заборонив продаж такого товару, постановив вилучити і знищити контрафакт, а також стягнув із ФОПів 7 225 грн отриманого доходу на користь корпорації «LEGO Holding A/S». 

Крім того, порушники понесли додаткові фінансові витрати: додатковим рішенням місцевий суд повністю стягнув із відповідачів 52 252,32 грн за проведення судової експертизи.

Також на підприємців було покладено обов'язок відшкодувати компанії витрати на сплату судового збору загальною сумою 16 351,20 грн. З цієї суми 13 928,80 грн було стягнуто за подання позовних заяв, а ще 2 422,40 грн — за подання позивачем апеляційної скарги на процесуальну ухвалу суду. 

Щодо витрат на професійну правничу допомогу 

Окремим етапом спору стало питання компенсації витрат на професійну правничу допомогу. У суді першої інстанції компанія LEGO заявила вимогу на 110 057,50 євро за послуги адвокатів. Проте Господарський суд Одеської області визнав цю суму неспівмірною та задовольнив її лише частково, стягнувши на користь позивача загалом 1 027,68 євро — по 256,92 євро з кожного з чотирьох відповідачів. Корпорація намагалася оскаржити таке зменшення гонорару аж до Верховного Суду, де вимагала стягнути невідшкодований залишок у розмірі 109 029,82 євро, однак касаційний суд залишив рішення попередніх інстанцій без змін.

Згодом аналогічна ситуація повторилася на стадії апеляційного перегляду після касації. Компанія подала заяву про стягнення з відповідачів 12 000 євро за супровід справи по суті спору в апеляційному суді, а також окрему заяву на 9 664 євро за апеляційне оскарження самих судових витрат. Південно-західний апеляційний господарський суд знову став на бік відповідачів, вказавши на очевидну неспівмірність вимог.

Судді наголосили, що дохід порушників склав лише 7 225 грн, що є незначним для світової корпорації, яка не довела завдання їй суттєвих збитків. До того ж позиція юристів позивача в апеляції фактично дублювала їхні аргументи із суду першої інстанції, що не вимагало значних витрат часу та глибокого правового аналізу.

Колегія суддів також врахувала економічні реалії: українські підприємці працюють в умовах воєнного стану та дефіциту електроенергії. Визнавши заявлені суми такими, що суперечать принципам справедливості та здоровому глузду, апеляційний суд двома додатковими постановами зменшив компенсацію з 12 000 євро до 500 євро, а вимогу на 9 664 євро скоротив до 200 євро.

Значення для бізнесу 

Ця справа є показовим орієнтиром для учасників ринку. Вона підтверджує, що суди забезпечують належний захист інтелектуальної власності, невідворотність вилучення контрафакту та відшкодування документально підтверджених витрат на експертизу. Водночас судова практика обмежує спроби покласти на опонента надмірний фінансовий тягар, нагадуючи, що відшкодування витрат на адвокатів не може слугувати додатковим способом отримання доходу, а сума компенсації має бути розумною та пропорційною до предмета спору.