КЦС ВС зазначив, що встановлення банком обмежень щодо рахунка клієнта з метою мінімізації ризиків є правомірним заходом фінмоніторингу

Встановлення банком лімітів та обмеження доступу до системи дистанційного обслуговування з метою мінімізації ризиків (за наявності підозри в шахрайстві) є правомірним заходом фінансового моніторингу та не свідчить про порушення прав споживача

01 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу АТ «Ощадбанк» у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Ощадбанк» про захист прав споживачів. 

Як на обґрунтування заявлених вимог позивач (пенсіонерка, внутрішньо переміщена особа) посилалася на те, що банк безпідставно заблокував її рахунки та доступ до банкінгу «Ощад 24/7». Оскільки вона перебуває на тимчасово окупованій території, позбавлена можливості особисто звернутися до відділення для розблокування. Позивач просила зобов’язати банк відновити обслуговування карток, зняти обмеження та відновити доступ до особистого кабінету. 

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, вважаючи дії банку правомірними та спрямованими на виконання законодавства про фінансовий моніторинг. 

Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції, рішення скасував, ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив, мотивуючи своє рішення тим, що право банку на обмеження обслуговування не є абсолютним і залежить від доведення високого ризику, чого банк, на думку суду, не зробив. 

ВС не погодився з висновками апеляційного суду, скасував його рішення та залишив у силі рішення суду першої інстанції з огляду на таке. 

Як суб’єкт первинного фінансового моніторингу, банк зобов’язаний здійснювати заходи належної перевірки та має право зупинити фінансові операції, якщо вони є підозрілими або містять ознаки вчинення кримінального правопорушення. 

За обставинами цієї справи, банк отримав інформацію від правоохоронних органів про досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом шахрайського заволодіння пенсійними виплатами громадян на окупованих територіях через підроблені довіреності. Оскільки прізвище позивача було у переліку осіб, щодо яких існувала підозра у незаконному знятті коштів третіми особами, банк обґрунтовано встановив ліміти на видаткові операції. 

Банк не розривав договірні відносини, а лише обмежив послуги та запропонував клієнту пройти особисту ідентифікацію для актуалізації даних. Такі заходи є тимчасовими та спрямовані на захист коштів самого клієнта від можливих шахрайських дій. 

Встановлення обмежень за наявності офіційної інформації про можливе вчинення злочину щодо рахунка клієнта є належним виконанням обов’язків банку та не свідчить про порушення прав споживача. 

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 01 липня 2026 року у справі № 331/194/25 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/137886109.