КАС ВС про вирішення спору щодо неналежного виконання судового рішення в порядку судового контролю

Визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб’єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв’язок із виконанням судового рішення. Якщо такі рішення чи дії є способом реалізації вже встановленого судом обов’язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення. Якщо заявлені позивачем позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, то він має встановлене процесуальним законом право в порядку статей 382, 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про зобов’язання суб’єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду 

15 вересня 2026 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Особа_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі за позовом Особа_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії. 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ 

Позивачка звернулася до суду за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у якому просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виплати у неповному обсязі, нарахованої їй у розмірі - 19115,76 грн, пенсії за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №580/2568/25, із застосуванням зміненого Порядку виплати пенсії за рішеннями суду, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» від 14 липня 2025 року № 821 (далі – Порядок № 821) та нарахування пенсії без застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185 (далі – Постанова № 185), та без застосування коефіцієнту 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року № 209 (далі – Постанова № 209). Позивачка просила зобов’язати відповідача здійснити виплату у повному обсязі пенсії, нарахованої з 06 вересня 2024 року за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 580/2568/25 без застосування зміненого Порядку №821, та з нарахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,0796, та із застосуванням коефіцієнту 1,115 та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. 

Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, провадження в справі закрито, в частині позовних вимог про: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виплати у неповному обсязі, нарахованої у розмірі - 19115,76 грн, пенсії за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 580/2568/25, із застосуванням зміненого Порядку № 821; зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити виплату в повному обсязі пенсії, нарахованої з 06 вересня 2024 року за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 580/2568/25 без застосування зміненого Порядку № 821. 

Суди попередніх інстанцій, закриваючи провадження в цій частині позовних вимог, виходили з того, що виконання судового рішення не може бути предметом нового спору, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень, тому вимоги щодо невжиття відповідачем заходів для виконання рішення суду, судом перевірці не підлягають. 

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, і рішення судів попередніх інстанцій без змін. 

ОЦІНКА СУДУ 

Визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб’єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв’язок із виконанням судового рішення. Якщо такі рішення чи дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення. 

Підставою для звернення позивачки до суду є те, що відповідач, виконуючи судове рішення у справі № 580/2568/25, застосував положення Порядку № 821, що, на переконання позивачки, призвело до неправильного виконання рішення суду та порушення її прав. Доводи позивачки зводяться до того, що відповідач, виконуючи рішення суду, неправильно визначив порядок його реалізації, оскільки застосував Порядок № 821, який, на думку позивачки, не підлягав застосуванню або був застосований помилково. Проте така обставина сама по собі не трансформує спір щодо виконання судового рішення у новий публічно-правовий спір. 

За таких обставин застосування Порядку № 821 не є самостійним юридичним фактом, який породив нові публічно-правові відносини між сторонами. Застосування цього Порядку було лише способом, який обрав відповідач для реалізації покладеного на нього судовим рішенням обов’язку. Саме тому предметом незгоди позивачки є не самостійна правомірність Порядку № 821, а правомірність його застосування відповідачем під час виконання судового рішення у справі № 580/2568/25. 

Отже, якщо застосування Порядку № 821, відбулося виключно під час виконання судового рішення у справі № 580/2568/25, а позивачка пов’язує порушення своїх прав саме з таким способом виконання рішення суду, належним процесуальним способом судового захисту є звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України. Подання окремого адміністративного позову за таких обставин не відповідає спеціальному процесуальному механізму, визначеному КАС України, та фактично підміняє інститут судового контролю за виконанням судових рішень загальним позовним провадженням, що суперечить правовій природі цих процесуальних інститутів. 

Колегія суддів зазначає, що питання щодо нарахування та виплати пенсії позивачці, які виникли у зв’язку з виконанням рішення суду у справі № 580/2568/25, перебувають у безпосередньому зв’язку з предметом спору у зазначеній справі та стосуються належності виконання покладеного на відповідача судовим рішенням обов’язку. 

За таких обставин, колегія суддів констатує, що заявлені позивачкою позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивачка має встановлене процесуальним законом право в порядку статей 382, 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про зобов’язання суб’єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивачки, підтверджених таким рішенням суду, у зв’язку з чим суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження в цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України. 

З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, сформульованого Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 340/7985/25, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування суб’єктом владних повноважень положень Порядку № 821, що виник під час виконання судового рішення, може бути предметом розгляду в порядку окремого адміністративного позову. 

Водночас колегія суддів вважає правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв’язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених КАС України. 

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 15 вересня 2026 року у справі № 580/490/26 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/139885404