Людмила Токарчук, декан ЕПФ ОНУ: "Для мене бути деканом - це перш за все велика відповідальність"

Людмила Токарчук, декан ЕПФ ОНУ: "Для мене бути деканом - це перш за все велика відповідальність"

«Моя мета - зберігаючи традиції і дух факультету, привнести в життя факультету щось нове, що дозволить в такий швидкоплинний час продовжувати готувати конкурентоспроможних, може навіть унікальних на ринку праці фахівців»

Людмила Михайлівна Токарчук, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри цивільно-правових дисциплін, а з недавніх пір декан економіко-правового факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова розповіла нам про свій шлях, мету, захоплення і про рівень юридичної освіти в Україні в цілому.

- Людмила Михайлівна, розкажіть будь ласка, з чого починалася Ваша кар'єра?

- Моя кар'єра починалася в ті часи, коли стати студентом ОНУ було не просто. Вступити я змогла не одразу, тому що пріоритети в той час віддавалися тим, хто вже мав трудовий стаж, і тим, хто прийшов після закінчення служби в Радянській армії. Але, незважаючи ні на що, доля мене зв'язала з ОНУ в 1988 році. З тих пір я не розлучалася з університетом.

У свій час, з 2003 по 2005 рік очолювала Службу у справах дітей та управління молодіжної політики, сім'ї та туризму Одеської міської ради, але поєднувала її з викладацькою. Останні 14 років була заступником декана факультету, а 1 липня трудовий колектив факультету підтримав мою кандидатуру на посаду декана економіко-правового факультету.

- Що для Вас означає бути деканом? Які цілі Ви ставите перед собою?

- Для мене бути деканом - це перш за все велика відповідальність. Перед сформованим роками колективом, перед студентством. Ми сформований факультет, що органічно в собі поєднує правову, управлінську та економічну спеціальності, що володіє достатнім потенціалом для розвитку. Моя мета - зберігаючи традиції і дух факультету, привнести в життя факультету щось нове, що дозволить в такий швидкоплинний час продовжувати готувати конкурентоспроможних, може навіть унікальних на ринку праці фахівців. І дуже важливо, щоб ця мета була спільною і для професорсько-викладацького складу, і для студентів, і для допоміжного складу співробітників факультету. Кожен повинен розуміти - чого ми хочемо, яким способом ми рухаємося і що кожен з нас може зробити для досягнення спільної мети.

- Як Ви б охарактеризували свій стиль викладання?

- Колись вельмишановна мною людина сказала: «Потрібно мати талант, щоб складні речі пояснювати простою мовою». І це стало моїм девізом у викладанні. А з прикладами мені пощастило. Блискучий лектор, багаторічний декан юридичного факультету, неймовірно харизматична людина - Юрій Семенович Червоний, міг подати матеріал так, що ти ніколи цього не забудеш. Його манера подачі інформації - легка, насичена прикладами з життя, літератури, кіно ... Не можу не згадати і Вікторію Оскарівна Єрмолаєву - мого, я б сказала наставника в університеті, яка прищепила мені любов до цивільного процесу та сімейного права. Вона поєднувала в собі найкращі якості викладача: глибина знань і простота пояснень, відкритість у спілкуванні і строгість в оцінці, академічну культуру мови і зовнішнього вигляду. І це стало для мене взірцем, на який я рівняють.

- Що Вам найбільше цінуєте в своїй роботі?

- В першу чергу - можливість одночасно вчити і вчитися самому. Студенти - це без чого немає ні нас, ні ВНЗ. Величезне задоволення бачити хлопців, які не просто отримують, а беруть знання. Їх успіхи - це саме те, що мене радує найбільше, і як педагога, і як людину. Це те, що підтверджує потрібність праці.

- Які теми в юридичній сфері привертають вашу увагу?

- Сфера моїх наукових інтересів пов'язана з цивільним процесом, сімейним правом, захистом прав дітей. Мене цікавить проблематика, пов'язана з дітьми незахищених категорій - дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Державний вектор в цій частині змінюється і, на мою думку, з деяких питань не в кращу сторону. В результаті, частина таких дітей може опинитись поза увагою держави.

- Які плюси і мінуси в нинішній системі юридичної освіти на Вашу думку?

- Я вважаю, що в Україні ВНЗ, які готують юристів, в більшості випадків, дають хорошу теоретичну підготовку. Ні для кого не секрет, що рівень практичної підготовки, в значній мірі їй поступався. Тому збільшення часу для набуття практичних навичок магістрам-юристам, оцінюю, як позитивна зміна. На ринку праці сьогодні крім звичних вимог до випускника-юриста висуваються, наприклад, такі як вільне володіння англійською мовою, наявність досвіду представництва в суді, навички правового обґрунтування, комунікацій і презентацій, аналітичне мислення і т.д. Тому ВНЗ потрібно швидко реагувати на виклики і робити свої освітні програми гнучкими, що відповідають сучасним запитам.

- Доступ до професії ускладнюється на законодавчому рівні: добре чи погано?

- Однозначно сказати складно. З одного боку, введення Єдиного державного кваліфікаційного іспиту, уніфікує підхід до оцінки випускника, до якої автоматично прив'язується оцінка ВНЗ, який підготував того чи іншого випускника. З іншого боку, чому зрівнюючи всіх на фініші, держава не зрівнює ВНЗ в питаннях фінансування, наприклад. Але навіть здавши такий іспит, отримавши диплом, доступ не до будь-якої юридичної професії забезпечений. Перш ніж приступити до роботи за фахом, багатьох попереду чекає ще кілька етапів для досягнення своєї мети ... І таких питань багато, відповіді на які ми з Вами отримаємо згодом.

- Наскільки зараз затребувані фахівці, яких випускає факультет?

- Насправді, багато що залежить від потенціалу і бажання самого студента. Деякі студенти вже на 3 курсі мають по кілька пропозицій від роботодавців і проникають в професійну сферу задовго до отримання диплома. У старанних, підготовлених і активних студентів - завжди будуть зацікавлені роботодавці.

- Як проходить студентське життя на економіко-правовому факультеті?

- Свого часу наш факультет в місті називали «сімейним», «клубним», в хорошому сенсі цих слів. Пандемія, на мій погляд, нас (студентів і викладачів) трохи віддалила один від одного. Особливо це стосується студентів 1-2 курсів. Вони не змогли повноцінно влитися в студентське життя. Раніше, на нашому факультеті проходили такі заходи як: Посвята в першокурсники, День юриста, ЕПФ має талант, Містер і Міс ЕПФ, проходили бали-маскаради в Воронцовському палаці, Битва факультетів, спартакіади та багато іншого. Такі заходи згуртовують студентство і викладачів, тому що в них беруть участь і студенти, і викладачі нарівні. І над цим теж потрібно працювати.

- Якими якостями, на Вашу думку, повинен володіти абітурієнт економіко-правового факультету?

- Перш за все, абітурієнт повинен бути зацікавлений. Зараз склалася не дуже позитивна практика, коли абітурієнт подає заявки одночасно на абсолютно різні спеціальності, що свідчить про відсутність того самого інтересу до професії.

Друге - він повинен бути готовий до того, що на ЕПФ особлива специфіка отримання освіти. Об'єднання правової, управлінської та економічних спеціальностей - це рідкісна можливість для студентів нашого факультету, слухати цікаві курси вільного вибору.

- Які настанови Ви можете дати нинішнім абітурієнтам?

- У нашому університеті давно перевіреним є твердження: «Хто вступає до ОНУ - той чинить правильно!». І це дійсно так, адже наш університет - унікальний навчальний заклад, який будучи одним з найстаріших навчальних закладів України, стабільно займає лідируючі позиції в сучасних, авторитетних освітніх рейтингах. Так що: «Ласкаво просимо!».