КЦС ВС зазначив, що учасник справи не несе відповідальність за технічні збої відеоконференції, що виникли з боку суду та унеможливили його участь у засіданні

Ризик технічної неможливості участі учасника справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції не покладається на такого учасника, якщо після належної авторизації в підсистемі відеоконференцзв’язку суд не забезпечив проведення відеоконференції з технічних причин, що виникли з боку суду. За таких обставин розгляд справи за відсутності цього учасника є порушенням його права на участь у судовому засіданні 

16 вересня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ДСП «ЧАЕС» у справі за позовом ОСОБА_1 до ДСП «ЧАЕС», треті особи: Профспілка працівників атомної енергетики та промисловості України, Первинна профспілкова організація ЧАЕС, Державне агентство України з управління зоною відчуження, про захист трудових прав. 

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, позов задовольнив частково. 

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, заявник просив його скасувати, зазначаючи підставою касаційного оскарження те, що розгляд апеляційної скарги відбувся за відсутності усіх учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, саме того судового засідання, під час якого було винесено оскаржуване судове рішення. 

Верховний Суд не погодився з висновками апеляційного суду, скасував його рішення та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке. 

У касаційній скарзі відповідач зазначав, що суд задовольнив клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 11.11.2025, однак не ініціював технічного підключення сторін в ЄСІТС. Хоча представник ДПС ЧАЕС в період з 10:58 до 16:00 перебував у підсистемі відеоконференц зв’язку ЄСІТС, очікуючи запрошення суду до участі у розгляді справи. 

Водночас у матеріалах справи відсутні докази того, що суд апеляційної інстанції, який забезпечив відповідачу можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на початку конференції запрошував відповідача для його участі. Крім того, відповідно до довідки апеляційного суду від 11.11.2025 фіксування судового процесу не здійснювалось у зв’язку з неявкою всіх учасників справи з причини збою у роботі системи відеоконференцзв’язку ЄСІТС. 

Отже, представник відповідача належним чином авторизувався в підсистемі ВКЗ та очікував на підключення, тоді як конференція, створена відповідальними працівниками суду, 11.11.2025 в ЄСІТС не зафіксована. За таких обставин технічна неможливість участі представника ДПС «ЧАЕС» у судовому засіданні виникла саме з боку суду. 

Однак апеляційний суд, уважаючи за можливе провести розгляд справи за відсутності представника ДПС «ЧАЕС» та посилаючись на ч. 5 ст. 212 ЦПК України, не врахував, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції не покладаються на учасника у разі, коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції. 

Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. 

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді заслухані, тобто належним чином вивчені судом. 

Таким чином, Верховний Суд вважає передчасним завершення апеляційного перегляду справи, адже підстав для покладення на відповідача ризиків технічної неможливості участі в режимі відеоконференції не було. 

Апеляційний суд не виконав обов’язку щодо сприяння учаснику судового процесу в реалізації ним процесуальних прав, зокрема на участь у судовому засіданні, і не забезпечив усебічного, повного і справедливого судового розгляду. 

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 16 вересня 2026 року у справі № 377/2/25 (провадження № 61-14887св25) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/140021070.