Григорій Трипульський: "Метою АПУ є створення юридичного лобі у нашій країні"

Григорій Трипульський: "Метою АПУ є створення юридичного лобі у нашій країні"

Нещодавно, Правління Асоціації правників України провело вибори до рад регіональних відділень. Так, головою АПУ в Одеській області було призначено Трипульського Григорія Яковлевича – адвоката та керуючого партнера ЮКК «Де-Юре».

Григорій Яковлевич поділився з нами поставленими цілями, як і чому варто вміти делегувати повноваження та лайфхаками, як уникнути професійного вигорання.

- Григорію Яковичу, цього року Ви стали головою відділення АПУ в Одеській області. Чим славиться Асоціація правників України?

- Асоціація правників України – одна з незалежних організацій, яка об'єднує юристів професіоналів з усієї країни, для обміну досвідом та знаннями. Ми обговорюємо найактуальніші питання у сфері корпоративного, морського, транспортного, трудового права та судової практики. Членами АПУ можуть бути як досвідчені юристи та адвокати, так і студенти. Загалом метою Асоціації є створення певного юридичного лобі в нашій країні. Ми здійснюємо роботу над законопроектами, роботу над помилками, які припускаються нашим законодавцем та просвітницькою роботою серед колег, серед юристів.

- Які цілі та плани Ви поставили, ставши головою відділення АПУ в Одеській області?

- У зв'язку з Covid-19, все стало трохи складніше - змінилися правила. Стало важче проводити масові заходи. І на сьогоднішній день вся активна діяльність йде в онлайн. У наших планах є кілька пунктів, які ми сподіваємось здійснити. Наприклад, провести лекції для студентів, метою яких є навчання молодих юристів з того, чого не навчають у ВНЗ: правильному таймінгу, білінгу, роботі з клієнтами. Тобто тим речам, яким досить важко навчитися самостійно. Це рідко практикують навіть юристи, що вже говорити про ВНЗ. Таким чином, у студентів буде можливість поспілкуватися з людьми, які постійно застосовують такі методи на практиці. Також найближчим часом планується проведення філософських читань, пов'язаних із темою справедливості. Обговорюватимемо книгу Майка Сендлела «Справедливість».

– Чому Ви вирішили подати заявку на конкурсний відбір на посаду голови одеського відділення АПУ?

- Я довгі роки входив до керуючого органу АПУ, і ми дійшли висновку, що голови повинні змінюватися щороку, щоб наступна людина прийшла з новими силами і доклала максимум зусиль для розвитку АПУ. Це таке саме питання, як і: «Чому я продовжую викладати в НУ «ОЮА»: це точно не про гроші. Це бажання поділитися знаннями. Громадська діяльність – це важливо. Складно описати мотив, але я чітко розумію, навіщо ми допомагаємо організаціям, музеям, громадським організаціям, благодійним фондам. Це щось подібне до діяльності «Pro bono» (надання професійної допомоги благодійним, громадським та іншим некомерційним організаціям на безоплатній основі).

- Важлива подія – ваша компанія цього року відсвяткувала ювілей – 10 років. З чого розпочинався ваш шлях створення компанії?

- Мабуть, це був і є еволюційний шлях. Я пропрацював 13 років інхаусним юристом, очолював юридичний відділ великої компанії, а потім у якийсь момент компанія розпалася на частини. З усім юридичним відділом ми вирішили відокремитися в окрему структуру. І на той момент, мої роботодавці стали моїми першими великими клієнтами. Коли я відкрив свою компанію, то правила гри змінились. І цього не вчать. На жаль, у нас немає ні курсів, ні лекцій. Мені дуже не вистачає знань про практику роботи великих системних західних юридичних компаній, де всі скрипти прописані вже досить давно. Таким чином, досить чітко зрозуміло, як можна стати з молодшого юриста – старшим, прописані KPI, мотивація та інше. Мені ж доводилося все це робити та придумати самостійно, підглядати у колег. Тобто, мій досвід побудови та управління компанією – побудований методом спроб та помилок.

- «Де-Юре» – у п'ятірці найкращих юридичних компаній нашого регіону. Як вдалося досягти таких показників?

- Порядність та професіоналізм – девіз нашої компанії. Ми багато працюємо, це правда. Але ми не займаємося обманом клієнтів. Якщо можна уникнути будь-яких зайвих дій, то ми намагаємося їх уникати і не накручувати клієнта на зайві дії, які можуть принести нам гроші, але при цьому збиток нашому клієнту.

- Ви займаєтеся як адвокатською, викладацькою діяльністю, так і перебуваєте у виконавчому комітеті. Це досить велике навантаження. Як вдається поєднувати? У якій діяльності Ви витрачаєте основну частину своїх сил?

- Тут грає велику роль таймінг. Я намагаюся розподіляти час, щоб і його, і мене вистачало на все. Але я не можу сказати, що все встигають так, як цього хотілося б. Іноді доводиться чимось жертвувати. Але насправді я намагаюся не лінуватися, намагаюся багато працювати, рано вставати та пізно лягати. Але при цьому, я вважаю, що ми не живемо для того, щоб працювати, а працюємо для того – щоб жити. Саме тому, неділя для мене – завжди НЕ робочий день. Я намагаюся часто подорожувати, виїжджати хоч би на невеликі періоди. Це допомагає відволіктися та повернутися до роботи з новими силами та ідеями.

- Який напрямок забирає більше всього часу?

- Робота з клієнтами у юридичній сфері – це основне. Є, певна річ, та робота, яка не займає багато часу. Правління АПУ - теж не займає багато часу. Викладацька діяльність іноді буває нелегкою, та іноді навіть виділяти на неї час – важко.

- Ви контролюєте все, що відбувається на фірмі, чи можете довіритися своїм співробітникам та періодами займатися виключно громадською діяльністю замість підприємницької?

- Безумовно, для того, щоб таке відбувалося, нам необхідно вміти делегувати повноваження. Завжди, коли ти тільки-но вчишся керувати людьми, то завжди виникає проблема, що тобі простіше робити самому, ніж на когось покласти завдання, а потім його перевіряти і виправляти. Але згодом це необхідно робити, треба підбирати людей, з якими тобі комфортно, яким ти довіряєш і відповідно вміти давати їм можливість проявляти себе. Тоді все працює.

Я не можу згадати конкретно для себе, щоб я одного дня вирішив, що я не хочу йти на роботу. Я знаю, що я маю таку можливість, мене це тішить, але все, що я можу зробити, все, що я можу собі дозволити - прийти трохи пізніше, або піти раніше, але не прийти зовсім – такого не буває.

- На рахунок викладацької діяльності: на чому Ви акцентуєтесь під час подачі студентам інформації?

- Я намагаюся наголосити на якихось практичних деталях. На жаль, у нас чомусь залишилося дуже мало діючих викладачів. Це пов'язано з багатьма факторами. Наприклад, замість вдячності суддям за їхню викладацьку діяльність, до них, навпаки, виникають питання. І останнім часом вони відповідно викладають без задоволення. А студентам не вистачає, я вважаю, практичних навичок. І це те, що я намагаюсь їм дати.

- Чи буває у Вас професійне вигорання? Як справляєтесь?

- Поки що тримаюся без нього. Я займаюся тим, що мені подобається. Я люблю говорити: «Ти маєш із задоволенням йти на роботу та із задоволенням повертатися додому» і тоді все гармонійно. Не можу сказати, звичайно, що кожен день я йду на роботу із задоволенням, все в житті буває. Але якщо мислити глобально, то можу лише сказати, що я насправді люблю свою роботу. Так, я багато працюю, але я не вважаю себе трудоголіком. До того ж, я виробив собі стратегію «як уникнути вигорання»: ти повинен любити свою роботу і вміти поєднувати з відпочинком. У деякі моменти ти маєш викинути з голови все зайве та розслабитись.

- Що вас надихає?

– Мене надихає життя. Це хороша штука, якою потрібно вміти користуватися та отримувати задоволення від кожного дня. На сьогоднішній день я просто живу та отримую задоволення від того, що мене оточує.