Як відбувається внесення коштів і цінних паперів у депозит нотаріуса
Одне з повноважень нотаріусів — приймання на депозит грошових сум та цінних паперів з подальшою їх передачею кредитору. Правову основу цього порядку закладають: стаття 34 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), стаття 85 Закону та положення статті 537 Цивільного кодексу України. Прийняття коштів або цінних паперів здійснюється за місцем виконання зобов’язання.
За яких умов боржник має право вносити кошти у депозит нотаріуса
Боржник (далі- дебітор) може внести суму або цінні папери до депозиту нотаріуса (або на ескроу-рахунок) у таких випадках:
- якщо в місці виконання зобов’язання відсутній кредитор або його уповноважений представник;
- якщо кредитор або його уповноважений представник ухиляється від прийняття виконання або інакше прострочує його;
- якщо відсутній представник недієздатного кредитора.
Для цінних паперів у електронній формі порядок внесення регулює Закон про депозитарну систему; для паперових — нотаріусу передається відповідний сертифікат.
Депонування за умовами договору (ескроу-схеми)
Відповідно до глави 21 ІІ розділу Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595 (далі – Порядок) сторони можуть заздалегідь домовитись, що грошові суми будуть зберігатися у нотаріальному депозиті поки не настане подія, визначена договором. У разі настання такої події нотаріус, за заявою особи, на ім’я якої гроші були внесені, перераховує їх безготівково на вказані реквізити того ж дня або не пізніше наступного робочого дня. Якщо умова не настала — нотаріус повертає кошти тому, хто їх вніс, за відповідною заявою.
Яка відомості мають бути зазначені в заяві
Прийняття в депозит здійснюється на підставі заяви боржника, яка реєструється у книзі вхідної кореспонденції нотаріуса.
У заяві потрібно вказати:
- Відомості про особу, яка вносить депозит, та про особу, якій він призначається:
- для фізосіб — ПІБ, серія і номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- для юросіб — найменування, місцезнаходження, податковий номер, реквізити поточного рахунку, що був відкритий в установі банку.
Якщо місцезнаходження кредитора невідоме — заявник повинен вказати останні доступні дані; нотаріус попереджає боржника про його обов’язок повідомити кредитора.
- Мету внеску — якому зобов’язанню він відповідає.
- Пояснення причин, чому виконання неможливе напряму.
- За потреби до заяви додаються обґрунтування та розрахунки (наприклад, як обчислено суму внеску).
- Якщо вноситься паперова емісія цінних паперів — у заяві вказують сумарну номінальну вартість.
Як саме можна внести грошову суму у депозит нотаріуса
Можна використовувати декілька різних способів:
- готівкою через банк;
- безготівковим переказом на окремий поточний рахунок приватного нотаріуса;
- для державних нотаріальних контор — на рахунки в органах державного казначейства або державних банках, відкриті спеціально для обліку депозитних сум.
Нотаріус зобов’язаний повідомити кредитора про надходження депозиту та, за запитом кредитора, видати йому відповідну суму або цінні папери.
Як дебітор може підтвердити свій внесок
Після зарахування коштів нотаріус видає квитанцію встановленого зразка. У ній зазначаються:
- дані особи, яка внесла депозит, та особи, для якої він вносяться ( далі - депонент)
- для фізичних осіб: прізвище, ім’я, по батькові, серія та номер паспорта, ким він був виданий, місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів;
- для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, реквізити поточного рахунку, відкритого в установі банку (якщо місцезнаходження депонента невідоме — заявник повинен вказати останні доступні дані)
- мета внеску або яке зобов’язання ним виконується;
- розмір суми, внесеної у депозит (або сумарна номінальна вартість цінних паперів).
Права частина квитанції видається особі, яка внесла депозит, а ліва (корінець) залишається у справах нотаріальної контори або у приватного нотаріуса. На прохання боржника можна зробити запис про внесок на самому документі, що засвідчує заборгованість.
Опис і зберігання паперових цінних паперів
Якщо до депозиту передаються паперові цінні папери, нотаріус:
- складає опис у трьох примірниках (підписаних особою, що вносить цінні папери);
- пакує паперові цінні папери в опечатані пакети, на яких вказано сумарну номінальну вартість; у пакет вкладається один примірник опису;
- пакети зберігаються в сейфі нотаріуса. В описі вказують найменування контори чи прізвище нотаріуса, кількість та вид цінних паперів, їх загальну номінальну вартість та реквізити.
Видача грошової суми або цінних паперів з депозиту нотаріуса
Для отримання коштів чи цінних паперів депонент подає заяву. Нотаріус робить службову відмітку про встановлення особи та вказує документальні підстави для видачі (наприклад, свідоцтво про право на спадщину, рішення суду, довіреність).
Банки перераховують кошти депонентам на підставі платіжного доручення приватного нотаріуса (безготівково) або здійснюють виплату готівкою в банку; копія платіжного доручення залишається у нотаріуса у справах. При отриманні цінних паперів депонент розписується на відповідній заяві.
Плата за прийняття у депозит
За прийняття депозиту:
- державні нотаріуси стягують державне мито у розмірі, передбаченому законодавством;
- приватні нотаріуси — плату відповідно до статті 31 Закону.
Особа, що внесла депозит, або її уповноважений підписують корінець квитанції.
Депозит під час охорони спадкового майна
Якщо в процесі заходів з охорони спадкового майна нотаріус виявляє грошові кошти або цінні папери, які залишилися після померлого, він кладе їх на депозитні рахунки державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса і виписує квитанцію. Копія (корінець) підшивається до спадкової справи. У такій квитанції вказують:
- ПІБ нотаріуса, який здійснював охорону спадкового майна;
- ПІБ і останнє місце проживання спадкодавця;
- розмір коштів або сумарну номінальну вартість цінних паперів, внесених нотаріусом у депозит.
На звороті корінця вказують номер спадкової справи, у якій зберігається квитанція.
Повернення депозиту дебітору
Згідно зі ст. 86 Закону, повернення грошей чи цінних паперів особі, яка внесла їх у депозит, дозволяється лише за письмовою згодою того, на користь кого внесено депозит (кредитора), або за рішенням суду.
Відповідно до підпункту 10.1 пункту 10 глави 21 розділу 2 Правил встановлено, що повернення грошових сум і цінних паперів особі, яка внесла їх у депозит, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та за згодою депонента, при чому автентичність підпису на цій згоді має бути нотаріально засвідчена.
Невитребувані грошові суми та цінні папери, які підлягають передачі фізичним або юридичним особам, зберігаються у депозиті нотаріуса 3 роки. Після закінчення цього строку кошти (та нараховані банком відсотки) підлягають перерахуванню до Державного бюджету України у порядку, встановленому чинним законодавством України. Грошові суми, що зберігаються в органах Державної казначейської служби України, спрямовуються до загального фонду державного бюджету як неподаткові надходження; наприкінці бюджетного року до бюджету перераховуються й нараховані банківські відсотки.
Що відбувається з депозитом при ліквідації нотаріальної контори або припиненні діяльності нотаріуса
Якщо державну нотаріальну контору ліквідують або приватний нотаріус припиняє свою діяльність (і в нього є залишки депозитних коштів або цінних паперів), то за наказом територіального органу Міністерства юстиції України ці залишки передаються іншій державній нотаріальній конторі або приватному нотаріусу для продовження ведення депозитних операцій та подальшого зберігання і передачі депонентам у межах нотаріального округу відповідно до правил.
