Протягом якого терміну можливо притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності у разі дисциплінарної провини?

Протягом якого терміну можливо притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності у разі дисциплінарної провини?

«Адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об'єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов'язаний договором про надання правової допомоги», - нагадує КАС ВС у справі №560/2845/19. Покаранням за порушення даного правила є притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Однак чи все так просто?

У вищезазначеній справі, позивач подав касаційну скаргу. У ній він стверджував, що суди першої та апеляційної інстанції прийняли судові рішення з порушенням норм матеріального права. На його думку, рішення є протиправними і необґрунтованими, без урахування всіх обставин справи, які мають значення для прийняття рішень, а також без дотримання балансу. Позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Згідно з матеріалами справи: позивач є адвокатом, який у 2005-2006 роках представляв інтереси ПАТ «Фірма «Хмельницькбуд» у справі про усунення перешкод користування майном (гаражами) та іншим судовим справам. З 2011 року адвокат здійснює представництво інтересів протилежної сторони - сторони, з якою судилася ПАТ «Фірма «Хмельницькбуд» щодо тих самих гаражів.

ПАТ «Фірма" Хмельницькбуд» у зв'язку з цим подала на початку 2019 року скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області з метою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Товариство наполягає, що адвокат порушив правила адвокатської етики, адже раніше він мав доступ до певної інформації про ПАТ «Фірма «Хмельницькбуд» - відсутність технічної документації на гаражі та використовував дану інформацію проти фірми, будучи представником іншої сторони.

Дисциплінарна палата дійшла висновку, що в діях адвоката є дисциплінарний проступок, адже він не мав право надавати правову допомогу у справі проти юридичної особи, якій раніше надавав правову допомогу як адвокат і використовувати отриману раніше інформацію проти юрособи. Тому Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.

Позивач звернувся в суд. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, наполягаючи на Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - заборону для адвоката укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів та виконувати договір про надання правової допомоги у разі, якщо це може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, вказавши, що позивач прийняв доручення про надання правової допомоги особі, що передбачало виникнення конфлікту інтересів. Сам конфлікт інтересів пов'язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, яка охоплюється предметом адвокатської таємниці і захищається законодавством в інший спосіб, який має перспективу бути використаним при наданні правової допомоги новому клієнту.

Повертаючись до касаційної скарги: позивач наполягає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку попередньої практики Верховного Суду, в якій суд дійшов висновку: обов'язок адвоката відмовитися від доручення клієнта не є безумовним боргом, а виникає лише за умови володіння адвокатом інформації, яка отримана ним в результаті надання правової допомоги юридичній особі і може бути використана проти такої особи.

Також позивач вказує, що скарга від ПАТ «Фірма «Хмельницькбуд» була подана лише в 2019 році, в той час як товариство знало про надання правової допомоги їх протилежній стороні з 2013 року. У зв'язку з цим, не був дотриманий термін подачі скарги, на що суди і Комісія не звернули увагу. Також суди не врахували, що під час представництва інтересів ПАТ «Фірма «Хмельницькбуд» та надання правової допомоги юрособі діяли різні редакції Правил адвокатської етики та відмовилися допитати заявлених ним свідків.

КАС ВС нагадав:

Адвокат без письмового узгодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими або ймовірно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну юридичну (правову) допомогу.

У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну юридичну (правову) допомогу, пов'язану з інтересами нового клієнта при наданні юридичної допомоги, адвокат зобов'язаний отримати письмове узгодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.

Відповідно до статті 20 Правил адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об'єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов'язаний договором про надання правової допомоги.

Адвокат не має права прийняти доручення також, якщо конфлікт інтересів пов'язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, яка охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, який має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.

КАС ВС вказав, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що позивач мав об'єктивну можливість отримати певну інформацію або інші відомості, бути обізнаними про обставини, які в подальшому могли бути використані проти ПАТ «Фірма «Хмельницькбуд». Однак, суди попередніх інстанцій посилалися в своїх судженнях на висновки Верховного Суду в справах, який не можуть бути застосовані в даному спорі.

До того ж, згідно з частиною другою статті 35 Закону №5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Але суди не звернули увагу і не досліджували дане питання.

У зв'язку з перерахованим вище, КАС ВС задовольняє скаргу позивача частково: рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовані, але справа повертається до суду першої інстанції на перегляд.