ВП ВС відступила від власного правового висновку щодо строків звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення

ВП ВС відступила від власного правового висновку щодо строків звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення, вказавши, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, а отже не є тим «іншим законом», яким встановлені спеціальні строки звернення до суду. Строк давності 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, є не процесуальним строком звернення до суду, а строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскарження. 

При зверненні до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень після процедури адміністративного оскарження застосовується місячний строк, встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України як спеціальна норма, а не тримісячний строк, передбачений частиною четвертою статті 122 КАС Україн

Обставини справи: 

ФОП звернулася до суду з позовом до ГУ ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. 

За обставинами справи відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ФОП, за результатами якої було виявлено низку порушень та оформлено податкові-повідомлення рішення про нарахування грошового зобов’язання. Позивачка оскаржила до ДПС ці податкові повідомлення-рішення, проте ДПС рішеннями про результати розгляду скарг залишила їх без змін. 

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи клопотання відповідача, залишили позов без розгляду з підстав пропуску місячного строку звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення після його адміністративного оскарження, передбаченого пунктом 56.19 статті 56 ПК України. 

Звертаючись із касаційною скаргою, позивачка стверджувала, що причина пропуску нею строку полягає в колізії правових норм КАС України та ПК України, оскільки при зверненні до суду з позовом до суб’єкта владних повноважень вона скористалася строками, встановленими частиною четвертою статті 122 КАС України, яка передбачає більший (тримісячний) строк, ніж той, що визначений у пункті 56.19 статті 56 ПК України для звернення до суду з моменту отримання рішення за результатами досудового оскарження (один місяць), оскільки більший строк, передбачений КАС України, є таким, що трактується на користь її як платника податків. 

Правовий висновок ВП ВС: 

Норма пункту 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, а отже має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов’язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України. 

Ці дві правові норми (загальна і спеціальна) не породжують колізію, адже має місце не суперечність між правовими нормами, а доповнення норми спеціальної дії та встановлення системного законодавчого регулювання, а тому спеціальна норма, передбачена ПК України, має пріоритет у регулюванні спірних правовідносин. 

З обставин справи вбачається, що до подання позовної заяви до суду у квітні 2024 року позивачка в листопаді 2023 року оскаржила до ДПС України податкові повідомлення-рішення, тобто відбувалася процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, яка закінчилась у січні 2024 року – в день отримання позивачкою рішень ДПС України про результати розгляду її скарги. Тобто останнім днем строку звернення до суду у цьому випадку є 20 лютого 2024 року.

Тому Велика Палата ВС погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що звернення позивачки до суду є таким, що подане з пропуском місячного строку звернення до суду. При цьому позивачка не навела жодних об’єктивних причин, за яких не могла звернутися до суду в місячний строк. 

Також Велика Палата ВС відступила від висновку, викладеного в пункті 101 постанови Великої Палати від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПУ України встановлює спеціальні строки звернення до суду, відсилаючи в цьому питанні до статті 102 цього Кодексу. 

Велика Палата ВС дійшла висновку, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, а отже, не є тим «іншим законом», яким встановлені спеціальні строки звернення до суду. Строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, є не процесуальним строком звернення до суду, а строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскарження. 

Постанова ВП ВС від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24: https://reyestr.court.gov.ua/Review/128993275