Використання штучного інтелекту в юридичній практиці: прояв неповаги чи допоміжний інструмент у сфері правосуддя?

Нещодавно OpenAI оновила умови використання ChatGPT, заборонивши консультувати користувачів з юридичних і медичних питань.

ChatGPT надаватиме лише загальну довідкову інформацію і спрямовуватиме до відповідних фахівців – лікарів, юристів чи консультантів.

«Ми прагнемо забезпечити безпечне й відповідальне використання наших інструментів, водночас надаючи вам максимальний контроль над способом їхнього застосування. Під час розробки Правил використання ми враховуємо низку важливих чинників»  - стверджують засновники у своїх правилах використання за посиланням https://openai.com/uk-UA/policies/usage-policies/

При цьому, треба віддати належне штучному інтелекту, адже до нього звертаються не тільки люди, яким потрібна юридична консультація, а й фахівці в галузі права – юристи, адвокати, судді.

Раніше СЕО OpenAI Сем Альтман попереджав про відсутність лікарської та адвокатської таємниці для діалогів із ChatGPT, що створювало значні правові ризики для користувачів, чиї консультації могли бути використані як докази у суді.

Надивлячись на стрімкий технологічний прогрес наразі в Україні не врегульовано на законодавчому рівні порядок та межі використання штучного інтелекту та результатів його діяльності. 

Однак, думаю, це питання буде вирішено вже найближчим часом, оскільки Розпорядженням Кабінету Міністрів України №  від 9 травня 2025 р. № 457-р затверджено ПЛАН ЗАХОДІВ з реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні на 2025-2026 роки.

Згідно тексту Концепції розроблення та використання систем штучного інтелекту лише за умови дотримання верховенства права, основоположних прав і свобод людини і громадянина, демократичних цінностей, а також забезпечення відповідних гарантій під час використання таких технологій.

І саме на IV квартал 2026 року заплановано розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо правового врегулювання у сфері розвитку штучного інтелекту.

А станом на зараз зорієнтуватися у можливостях та межах використання штучного інтелекту в правовому полі можливо за допомогою судової практики.

Наприклад, ChatGPT «успішно» допоміг судді скласти мотивувальну частину вироку у кримінальному провадженні.

В ухвалі Київського апеляційного суду від 30.07.2025 у справі № 755/1117/23 вказано на істотні порушення вимог КПК України під час ухвалення вироку по справі  у зв’язку з використанням штучного інтелекту "ChatGPT", а тому цей вирок суду першої інстанції не можна визнати законним, обґрунтованим, вмотивованим.

«Колегія суддів звернула увагу на зміст вироку, який обтяжений довільним трактуванням загальних понять, тверджень, наведенням теоретичних аспектів права, згенерованих штучним інтелектом "ChatGPT",що ставлить під сумнів суддівський розсуд та судове тлумачення окремих питань, беручи до уваги суть пред`явленого обвинувачення.

Також судом першої інстанції у вироку наведено узагальнені поняття та теоретичні міркування щодо об`єктивної та суб`єктивної сторін інкримінованих ОСОБА_7 правопорушень, однак вони не відображають фактичні обставини кримінального провадження та не містять прив`язки до даного кримінального провадження.

Вирок у такому вигляді без встановлення судом фактичних обставин кримінального провадження - в будь-якому разі не може бути законним.

Штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити роль суддів (рішення Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі 925/200/22)».

Крім того, про недоцільність використання відповідей системи штучного інтелекту «ChatGPT» у своїй ухвалі від 01.09.2025 по справі № 991/3222/25  зазначив суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду оскільки «відповіді штучного інтелекту не визнаються як джерело достовірної науково доведеної інформації, такі відповіді не є джерелом доказів у кримінальному провадженні»

У іншій ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2025 у справі № 991/4110/25 прийнято рішення про повернення апеляційної скарги апелянту, оскільки вона, слідуючи порадам адвокатів та не бажаючи витрачати кошти на юридичну допомогу, подала документ згенерований ChatGPT:

«по результатам консультацій з своїми двома адвокатами, які одностайно попередили мене, що враховуючи той факт, що на даний час в Україні доволі високий рівень суддівсько-процесуального свавілля у цілому, то вони не хочуть брати з мене кошти за складання апеляційної скарги на вказану Ухвалу слідчого судді ВАКС ОСОБА_3 , бо вони гарантовано впевнені, що буде така ж сама формальна бюрократична відписка». 

Далі апелянт зазначає: «для подальшого звернення до ЄСПЛ, все ж треба подати формальну апеляційну скаргу до Апеляційної палати ВАКС. А щоб, не прикладати відповідних зусиль та не повторювати усі ті аргументи та обґрунтування, які вже були викладені у моїй Скарзі…, а також щоб не нести додаткових витрат на таку безнадійну справу як апеляційне оскарження, то вони порадили мені звернутись до загального усім відомого ChatGPT щоб був доволі цікавий прецедент…. відносно протистояння логічного ChatGPT, з самим «справедливим» українським судочинством. Дослухавшись до їх порад, я так і зробила».

При цьому, як неповагу сприйняв суд надання у якості доказу розрахунків здійснених штучним інтелектом "ChatGPT", на підставі якого суд має встановити відсутність події і складу адміністративного правопорушення, замість надання належного доказі висновку експерта, який буде складений особою, яка має відповідний фах та попереджена про кримінальну відповідальність, за відсутності будь яких інших доказів (Постанова Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2024 у справі № 334/8944/24).

А якщо Вам захочеться спробувати для оскарження судового рішення використати аргументи, запропоновані знову ж таки "ChatGPT" або ШІ інших розробників, то пропоную вам звернути увагу на Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.07.2025 у справі №  925/496/24 :

«посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження електронних доказів, а саме відповіді двох штучних інтелектів (GROK (розроблений компанією xAI) та ChatGPT (розроблений компанією OpenAI) щодо підтвердження буквального трактування підпункту 6 пункті 23 Договору, колегією суддів відхиляються, оскільки штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інформативним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити ні роль суддів, ні принципів належності, допустимості та достовірності доказів, передбачених главою 5 ГПК України.

Натомість у справі, що розглядається, учасник використовує технологію штучного інтелекту не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки - з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків.»

Ну і цікаво дізнатися яке рішення прийме Полтавський окружний адміністративний суд у справі № 538/819/25 за результатом розгляду вимоги позивача про «стягнення з відповідачів на мою користь, як різновид адміністративної відповідальності матеріальної шкоди: витрати на підготовку процесуальних документів, включно з оплатою підписки ChatGPT Plus (докази додам до кінця розгляду справи, в залежності від кількості місяців необхідності використання підписки).» Поки адміністративну справу 04.11.2025 лише прийнято до провадження.

Отже, використовуючи в якості помічника штучний інтелект, варто пам’ятати про важливі тези, які відображають актуальну судову практику з цього питання:

• «ChatGPT» не визнається як джерело достовірної науково доведеної інформації;
• Чинне законодавство не містить заборони використання технологій ШІ під час здійснення судочинства;
• у  судовій практиці відсутній усталений підхід та чіткі критерії, за якими використання ШІ учасниками судового процесу може визнаватися зловживанням процесуальними правами;
• Навмисне чи недбале зловживання ресурсами суду, в тому числі використання штучного інтелекту без належного розуміння його можливостей як підстава для протиставлення його висновків висновкам суду, можуть підірвати довіру до судової системи.

Ксенія Латарія
Юрист ЮФ «ProlexGroup”