В Україні хочуть ідентифікувати інтернет-продавців

В Україні хочуть ідентифікувати інтернет-продавців

Міністерство економіки розробило новий проєкт закону «Про захист прав споживачів», який запроваджує механізми з регулювання інтернет-комерції.

Про це розповів молодший юрист ЮК "Legal partner" Владислав Дрозюк.

По-перше, даний законопроект на відміну від чинного закону визначає чіткий перелік сфер, на які  не поширюється дія ЗУ «Про захист прав споживачів», а саме:

1) переходу права власності на об’єкти, вилучені з цивільного обороту або обмежені в цивільному обороті відповідно до законодавства;

2) правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації відповідно до законодавства;

3) правочину, який стосується грального бізнесу, у тому числі парі, тоталізатори та інші азартні ігри, або проведення лотерей;

4) надання медичних та/або соціальних послуг;

5) надання адміністративних послуг;

6) будівництва нових будівель, значного переобладнання існуючих будівель та оренди житлових приміщень;

7) реалізації майна, на яке звернено стягнення.

По-друге, даний проект Закону окремо регулює відносини між споживачами та маркетплейсами, що в чинному законі взагалі відсутнє.

Встановлює права та обов’язки споживачів в електронній торгівлі, перелік інформації про продукцію та суб’єкта господарювання, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі та відповідальність за відсутність такої інформації, крім того, відповідальність суб’єкта господарювання, що надає послуги торговельного електронного майданчику (маркетплейса) для розміщення товарів для продажу інших суб’єктів господарювання. Також визначає, які методи торгівлі є нечесними та забороняє їх використання.

Із цікавих положень:

  • суб’єкт господарювання повинен доставити товар споживачу у строк не пізніше ніж через тридцять днів з моменту укладення договору (у випадку якщо строк доставки в договорі прямо не визначений);
  • У разі неможливості доставити товар, суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити про це споживачу до укладання договору купівлі-продажу;
  • Забороняється пропонування до продажу продукції за спеціальною ціною, якщо у продажу така продукція відсутня або продавець відмовляється прийняти замовлення на таку продукцію або доставити її у розумний строк;
  • забороняється недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості продукції або про продаж продукції протягом обмеженого строку, що спонукає споживачів до прийняття швидкого рішення і позбавляє їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення
  • споживач має право на безперешкодне та безоплатне відвідування санітарного вузла за його наявності в місцях загального користування в стаціонарних торговельних приміщеннях суб’єкта господарювання.
  • Інформація про продукцію доноситься до відома споживачів у чіткій, легкодоступній та зрозумілій формі, в кольорі, шрифті та розмірі, які не ускладнюють сприйняття інформації (тобто використання «мікроскопічних» шрифтів не допускається).

 По-третє, законопроект обмежує можливість маркетплейсів використовувати терміни «акція», «знижка» та «розпродаж»

Так відповідно до статті 11 Законопроекту вживання понять “знижка”, “зменшена ціна”, “вигода”, “низька ціна”, “акція” або будь-яких інших, аналогічних за значенням понять, дозволяється лише з додержанням таких умов:

1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб’єкт господарювання;

2) якщо вони застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;

3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни продажу.

Вживання поняття “розпродаж” або будь-яких інших, аналогічних йому понять, дозволяється лише з додержанням таких умов:

1) якщо здійснюється розпродаж усієї продукції у межах певного місця або чітко визначеної групи продукції;

2) якщо тривалість розпродажу обмежено в часі;

3) якщо ціна продукції, що підлягає розпродажу, є меншою від її звичайної ціни продажу.

Також визначений чіткий перелік інформацію, яку повинен отримати споживач про товар:

1) назву продукції, найменування або відтворення знаку для товарів і послуг, під яким вона реалізується;

2) дані про основні споживчі властивості товару;

3) кількість продукції;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, у разі наявності;

5) ціну продукції або спосіб її розрахунку;

6) будь-які особливі умови зберігання та/або умови використання, а також можливі негативні наслідки споживання (використання), якщо це визначено виробником або встановлено нормативно-правовими актами;

7) відомості про гарантійні зобов’язання суб’єкта господарювання та комерційну гарантію, у разі її надання;

8) найменування, номер контактного телефону та місцезнаходження виробника (виконавця), а також найменування, номер контактного телефону та місцезнаходження суб’єкта господарювання, відповідального за прийняття та розгляд вимог про виконання гарантійних зобов’язань та/або комерційної гарантії або інших скарг споживачів, якщо він не є виробником (виконавцем);

9) дату виготовлення та строк придатності (служби). Якщо використання товару понад установлений строк може становити небезпеку для життя, здоров’я споживача, навколишнього природного середовища або може завдати шкоду майну споживача, зазначаються відомості про необхідні дії споживача після закінчення такого строку, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій. Строк придатності (служби) може не зазначатися, якщо він є необмеженим.

Підсумовуючи, можу стверджувати, що даний законопроект є актуальним та в якійсь мірі необхідним, так як чітко регулює сферу електронної торгівлі та розширює права споживачів, а також гарантії для покупця при покупці товарів та послуг в інтернет магазинах. Крім того, законопроект жорстко обмежує продавців у використанні різних нечесних і відверто маніпулятивних способів продажу нам товару.