Велика Палата ВС нагадала, в яких випадках можна об'єднувати та роз'єднувати позовні вимоги

«Роз'єднання позовних вимог можливе тільки в тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду в тому суді, який роз'єднав позовні вимоги», - уклала Велика Палата ВС у справі №9901/285/21.

До Касаційного адміністративного суду як до суду першої інстанції надійшов позов. Позивач просив про декілька речей:

• стягнути з Верховної Ради України на його користь матеріальну та моральну шкоду, заподіяну незаконним звільненням позивача;
• стягнути з Верховного Суду на його користь матеріальну та моральну шкоду, заподіяну позбавленням права на судовий захист, позбавленням права на апеляційний перегляд справи, порушенням розумних строків розгляду справи;
• визнати неправомірною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо нерозгляду заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення від 30 листопада 2020 року та стягнути з Генеральної прокуратури України на його користь матеріальну та моральну шкоду;
• визнати рішення Вищої ради правосуддя від 15 червня 2021 року неправомірними і недоведеними, що порушують його честь, гідність і ділову репутацію, стягнути з Вищої ради правосуддя на користь позивача матеріальну і моральну шкоду;
• зобов'язати Вищу раду правосуддя як безпосереднього винуватця у його незаконному звільненні з посади судді та заподіяння істотної шкоди вжити заходів для поновлення позивача на посаді судді військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону та відновлення всіх прав судді, які були надані військовим суддям на час розформування військових судів, а також вжити заходів для відновлення військового та суддівського стажу позивача.

Касаційний адміністративний суд повернув позов колишньому судді, вказуючи на п.6 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства (КАС). Суд обґрунтував повернення тим, що позивач об'єднав в одне провадження кілька вимог, підсудні різним судам, і відсутні законні підстави для їх роз'єднання в окремі провадження.

Позивач не погодився з Касаційним адміністративним судом і подав апеляційну скаргу. Колишній суддя стверджує, що наведений висновок суду першої інстанції є необ'єктивним та упередженим, таким, що перешкоджає справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню його справи, не є ефективним захистом порушених суб'єктами владних повноважень прав, свобод та інтересів, тому ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду першої інстанції.

Позивач наполягає: розгляд його позовних вимог повинен здійснювати Верховний Суд як суд першої інстанції по одній справі, адже заявлені вимоги до всіх відповідачів засновані на однотипних порушеннях щодо неправомірного (злочинного) звільнення позивача з посади, пов'язані між собою, обґрунтовуються одними і тими ж доказами.

Позиція Великої Палати Верховного Суду:

Статтею 20 КАС, якою закріплено правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, визначено перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, та справ, які підсудні окружним адміністративним судам.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач об'єднав позовні вимоги як до Верховної Ради України та Вищої ради правосуддя, які з урахуванням положень ч.4 ст. 22 КАС підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, так і до Верховного Суду та Генеральної прокуратури України, які підсудні окружному адміністративному суду.

За правилами ч.1 ст. 172 КАС, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або представленими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Не допускається об'єднання в одне провадження декількох вимог, щодо яких законом визначена виняткова підсудність різним судам.

За ч. 6 ст.172 КАС суд має право за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Отже, визначальною умовою для роз'єднання позовних вимог є підстава, що таке роз'єднання сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Велика Палата ВС приходить до висновку: суд вправі за власною ініціативою до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Однак таке роз'єднання можливе тільки в тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду в тому суді, який роз'єднав позовні вимоги.

КАС імперативно регулює питання підсудності адміністративних справ, встановлюючи певні категорії справ, які підлягають розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції і не підлягають розгляду іншими адміністративними судами у разі об'єднання в позові вимог, хоча і пов'язаних між собою, але їх розгляд віднесено до підсудності інших адміністративних судів як судів першої інстанції.

Оскільки позивач об'єднав у позовній заяві вимоги, за якими законом визначено виключну підсудність різним судам, висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду про наявність передумов для повернення позовної заяви позивачу є правильним. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, такого висновку не спростовують.

Велика Палата Верховного Суду констатує, що згідно з принципом правової визначеності позивач повинен знати наслідки об'єднання ним кількох позовних вимог, за якими законом визначена виключна підсудність різним судам, для яких Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в такому поєднанні не є судом, встановленим законом.

Позивачу нагадують: повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя.

У зв'язку з перерахованим вище, Велика Палата Верховного Суду постановила залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду без змін.