Як Україна виконує рішення Європейського суду з прав людини у 2023-2025 роках

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) - це одна з ключових інституцій Ради Європи, яка забезпечує дотримання державами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Україна, як держава-учасниця Конвенції, не лише регулярно бере участь у розгляді справ у Страсбурзі, але й зобов’язана виконувати рішення ЄСПЛ.

Редакція ІА “Конструктив Ньюс” отримала офіційну відповідь Міністерства юстиції України, яка дає змогу оцінити, як саме держава виконує рішення ЄСПЛ у 2023-2025 роках.

Невиконані рішення: велика цифра з важливим нюансом

Станом на 23 жовтня 2025 року невиконаними та під наглядом Комітету міністрів Ради Європи (КМ РЄ) залишається 877 рішень ЄСПЛ проти України.

Кількість невиконаних рішень вражає, однак, виконання рішень ЄСПЛ включає в себе вжиття державою всіх необхідних заходів індивідуального та загального характеру, якими є виплата стягувачеві відшкодування, виконання рішення національного суду, внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування, внесення змін до адміністративної практики, тощо. 

Міністерство юстиції України зауважує, що рішення ЄСПЛ вважається виконаним лише після вжиття державою всіх необхідних заходів індивідуального та загального характеру та ухвалення КМ РЄ остаточної резолюції, саме тому велика цифра невиконаних рішень не свідчить про їх абсолютне невиконання.

Динаміка виконання рішень ЄСПЛ

За даними Міністерства юстиції України, упродовж останніх трьох років Україна демонструє стабільні показники з виконання рішень, а КМ РЄ визнав повністю виконаними Україною:

75 рішень у 2023 році;

75 рішень у 2024 році;

82 рішення у 2025 році (станом на 23.10.25).

Ці дані свідчать про поступову динаміку у виконанні рішень та збереження стабільного темпу виконання.

Виплата присуджених відшкодувань

Що стосується сплати присуджених відшкодувань (справедливої сатисфакції) зазначається, що скаржникам до ЄСПЛ було сплачено:

у 2023 році - 92 777,3 тис. грн;

у 2024 році - 77 773,0 тис. грн;

у 2025 році (станом на 23.10.25) - 161 334,4 тис. грн.

Відшкодування коштів здійснюється Міністерством юстиції як головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВК 3601170  «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України».

Топ-порушення: статті Конвенції, що постійно фігурують у рішеннях проти України

Аналіз ухвалених ЄСПЛ рішень у справах проти України за 2023–2025 роки (станом на 23.10.2025) виявляє системні проблеми у дотриманні низки основоположних прав.

Так, у 2023 році усього ЄСПЛ ухвалив 130 рішень проти України. Найбільше порушень у 2023 році визнали за статтею 6 Конвенції (Право на справедливий суд) - у 51 рішенні. За статтею 13 Конвенції (Право на справедливий захист правового захисту) - у 48 рішеннях, за статтею 5 Конвенції (Право на свободу та особисту недоторканність) - у 41 рішенні, за статтею 3 Конвенції (Заборона катування) - у 40 рішеннях.

У 2024 році ЄСПЛ ухвалив 158 рішень проти України, з  яких найбільше порушень було визнано за статтею 13 Конвенції - у 82 рішеннях. За статтею 6 Конвенції - у 70 рішеннях, за статтею 3 Конвенції - у 66 рішеннях та за статтею 5 Конвенції - у 51 рішенні.

Щодо цього року, то станом на 23 жовтня 2025 року ЄСПЛ ухвалив 134 рішення проти України, з яких найбільше порушень визнано за статтею 6 Конвенції - у 68 рішеннях. За статтею 13 Конвенції - у 58 рішеннях, за статтею 5 Конвенції - у 37 рішеннях та за статтею 3 Конвенції - 36 рішеннях.

Примітка: Констатуючи порушення, Суд, як правило, визнає їх у поєднанні з порушеннями інших статей Конвенції. Це пояснює, чому сума порушень за статтями перевищує загальну кількість ухвалених рішень.

Основні проблеми, які призводять до порушень Конвенції

Згідно зі щорічними звітами Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, основними проблемами, які призвели до констатації порушень Конвенції були наступні.

У 2023 році: надмірна тривалість цивільних та кримінальних проваджень, неналежні умови тримання під вартою, незаконне втручання у право на мирне володіння майном, надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування, незаконне затримання, відсутність або надання неналежного відшкодування у зв’язку з незаконним затриманням або надмірно тривалим триманням під вартою, жорстоке поводження працівників правоохоронних органів із заявниками та непроведення ефективного розслідування у зв’язку зі скаргами на таке поводження.

У 2024 році: неналежні умови тримання під вартою в установах Державної кримінально-виконавчої служби України та ненадання належної медичної допомоги під час тримання під вартою, надмірна тривалість цивільних та кримінальних проваджень, надмірна тривалість тримання під вартою, незаконне затримання, відсутність або надання неналежного відшкодування у зв’язку з незаконним затриманням або надмірно тривалим триманням під вартою, жорстоке поводження працівників правоохоронних органів із заявниками та непроведення ефективного розслідування у зв’язку зі скаргами на таке поводження, непроведення ефективного розслідування смертей родичів чи дорожньо-транспортних пригод, які не були результатом дій представників держави, обмеження у доступі до суду, обмеження доступу заявника до правової допомоги.

Кількість заяв проти України, що надходять до ЄСПЛ 

На сьогодні Україна залишається серед країн, проти яких подається значна кількість заяв до ЄСПЛ, хоча їхня кількість має тенденцію до зниження.

Так, за статистикою на розгляді ЄСПЛ проти України перебувало:

• У 2023 році – 8 737 заяв;
• У 2024 році – 7 700 заяв;
• У 2025 році (станом на 30.09.2025) – 7 200 заяв.

Щодо кількості прийнятих заяв проти України, то зазначається, що 

• у 2023 році - 2 531 заява;
• у 2024 році - 2 832 заяви;
• у період з січня по липень 2025 року - 1 235 заяв.

Примітка: реальна кількість заяв, що надходила до ЄСПЛ, може бути значно більшою, адже наведена статистика ЄСПЛ стосується лише тих, що передані на розгляд; неприйнятні заяви залишаються поза увагою.

Посилений нагляд КМ РЄ за справами проти України

КМ РЄ здійснює посилений нагляд за певними групами справ, які стосуються найбільш глибоких системних та структурних проблем, виявлених ЄСПЛ у рішеннях проти України.

До прикладу такими групами є:

• група справ «Юрій Миколайович Іванов проти України» та «Жовнер/Бурмич проти України», яка стосується невиконання та/або тривалого виконання рішень національних судів;
• групи справ «Меріт/Світлана Науменко проти України» щодо надмірної тривалості проваджень у цивільних, кримінальних і адміністративних справах.

Подібні групи справ перебувають під наглядом КМ РЄ оскільки потребують масштабних реформ у різних сферах державного регулювання, а для вирішення цих проблем необхідні зусилля та злагоджена співпраця державних органів усіх гілок влади. 

Висновок

Аналіз стану виконання Україною рішень ЄСПЛ у 2023-2025 роках демонструє змішану картину.

З одного боку, Україна демонструє стабільний і навіть дещо зростаючий темп виконання рішень, визнаних КМ РЄ повністю виконаними, а також забезпечує значні виплати відшкодувань. Це свідчить про функціонуючий механізм виконання рішень і фінансову відповідальність держави.

З іншого боку, велика кількість невиконаних рішень (877) та постійне порушення статей 3, 5, 6 та 13 Конвенції вказують на системні та структурні проблеми у судовій, правоохоронній та інших системах України.