ВС у складі ОП КЦС відступив від попередніх висновків та зазначив, що позовна давність не поширюється на вимогу стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов’язання

Позовна давність не поширюється на вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов’язання про видачу вкладу, оскільки вони входять до складу грошового зобов’язання вкладника

02 лютого 2026 року Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу АТ «Сенс Банк» у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про захист прав споживачів. 

Позивач просила стягнути з банку суму банківського вкладу, 3 % річних та інфляційні втрати, зазначаючи, що уклала з банком депозитний договір і протягом кількох років поповнювала рахунок. Звертала увагу на те, що банк відмовився повертати кошти, посилаючись на нібито відсутність договору. Стверджувала, що під час проведеного банком внутрішнього службового розслідування та порушеного за заявою банку кримінального провадження було підтверджено факт незаконного привласнення працівником банку грошових коштів, в тому числі суми її вкладів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого в цій частині погодився апеляційний суд, зазначив, що позивач підтвердила факт укладення депозитного договору та внесення коштів на депозитний рахунок, а тому між сторонами виникли договірні відносини, за якими банк зобов’язався повернути кошти і сплатити відсотки, проте цих зобов’язань не виконав. 

Суди відхилили доводи банку про наявність підстав для застосування позовної давності до вимог позивача, зазначивши, що позовна давність не поширюється на вимоги вкладника банку про повернення вкладу і пов’язані з ними вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, пред’явлені в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України. 

ВС у складі ОП КЦС, залишаючи без змін рішення судів, зазначив, що позивачка підтвердила, а відповідач не спростував факту укладення договору банківського вкладу та подальшого внесення коштів на депозитний рахунок, у зв’язку з чим суди зробили правильні висновки, що між сторонами виникли договірні відносини на основі договору банківського вкладу, зобов’язання за яким банк не виконав. 

Погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій про непоширення на вимоги позивача позовної давності, ВС у складі ОП КЦС вказав, що правопорядок виключає застосування позовної давності до вимог про повернення вкладів, щоб гарантувати їх збереження у довгостроковій перспективі та стимулювати довіру до банків. Тобто в основі виключення вимог вкладника зі сфери дії позовної давності є політико-правовими. 

ВС у складі ОП КЦС звернув увагу на те, що спеціальний правовий режим захисту вимог вкладника поширюється на будь-яку його вимогу щодо видачі (повернення) вкладу банком, іншою фінансовою установою. Зазначена гарантія охорони прав вкладника не залежить від обраного ним способу захисту прав, підстав пред’явлення такої вимоги, розірвання договору про банківський вклад за взаємною домовленістю сторін або в судовому порядку, відмови від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом, чи навіть недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

ВС у складі ОП КЦС також акцентував, що на вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, які нараховані й заявлені внаслідок невиконання грошового зобов’язання про видачу вкладу, позовна давність також не поширюється, оскільки інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов’язання. 

ВС у складі ОП КЦС відступив від висновків, викладених в постановах ВС від 14 серпня 2024 року у справі № 189/896/20 та від 26 листопада 2024 року у справі № 202/3575/22, щодо незастосування п. 2. ч. 1 ст. 268 ЦК України до вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, які нараховані та заявлені у зв’язку з невиконанням грошового зобов’язання про видачу вкладу. 

Детальніше з текстом постанови ВС від 02 лютого 2026 року у справі № 716/1842/24 (провадження № 61-1735сво25) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/133874717