ОП КГС ВС зазначила, що  не підлягають касаційному оскарженню судові рішення в частині розстрочення / відстрочення їх виконання

Не підлягає касаційному оскарженню судове рішення, яке оскаржується лише в частині відмови у задоволенні клопотання про розстрочення / відстрочення виконання судового рішення (застосування ч. 1 ст. 293 ГПК України в сукупності з положеннями ч. 1 ст. 287 цього Кодексу)

ОП КГС ВС розглянула касаційну скаргу Особа_1 у справі за позовом АТ до ПП, ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод», Особа_1, Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора», Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Мелітопольського елеватора», ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Агропродінвест» про стягнення суми коштів. 

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням зобов`язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом у встановлені строки, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам кредитного договору та договорів поруки відповідачами-1, 2, 3, 4, 5, 6, у зв’язку з чим АТ «ПроКредит Банк» звернулося з позовними вимогами про солідарне стягнення заборгованості у сумі 4340 622,72 грн з відповідача-1 як позичальника та відповідачів-2, 3, 4, 5, 6 як поручителів.

 Господарський суд першої інстанції ухвалив рішення, яким позов задовольнив. у задоволенні заяв відповідачів про відстрочення виконання рішення суду відмовив. 

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідачі звернулися до апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами, в яких відповідачі визнають розмір заборгованості і право позивача на її стягнення, однак заперечують і оскаржують рішення Господарського суду в частині відмови у відстроченні такого стягнення на 12 місяців. 

Апеляційний господарський суд постановою від 30.10.2024 у справі №908/1721/23 рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишив без змін. 

Апеляційний господарський суд зазначене рішення скасував та задовільнив позов. 

ОП КГС ВС зауважила, що колегія суддів Верховного Суду, передаючи справу на розгляд об`єднаній палаті виходила з того, що наявні різні підходи у застосуванні ч. 1 ст. 293 ГПК України у сукупності з положеннями ст. 287 ГПК України щодо вирішення питання щодо наявності / відсутності підстав для відкриття / відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанції, які оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні клопотання про розстрочення/відстрочення виконання судового рішення колегіями судових палат, які входять до різних палат. 

ОП КГС ВС вказала, що за змістом касаційної скарги відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення та постанову суду апеляційної інстанції після перегляду рішення в цій частині. 

Згідно з ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. 

ОП КГС ВС зазначила, що ця норма не конкретизує, у якому порядку та до якого суду допускається оскарження, а лише встановлює загальну можливість їх оскарження. ГПК України не містить заборони щодо включення питання про розстрочення або відстрочення виконання рішення безпосередньо до рішення суду за результатами розгляду справи по суті. 

Зміст ч. 6 ст. 238 ГПК України свідчить, що в разі необхідності у резолютивній частині вказується, зокрема, і про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення. 

У цій справі рішення оскаржується лише в частині відмови у задоволенні заяви про відстрочення його виконання та постанови суду апеляційної інстанції після перегляду рішення в цій частині, тобто фактично оскаржується судове рішення, не ухвалене по суті спору, а процесуальне питання, пов’язане з його виконанням — відмовою в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення. 

ОП КГС ВС виснувала, що п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України передбачає право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду судом апеляційної інстанції, а п. 3 ч. 1 цієї статті визначає перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду. 

При цьому ухвала суду першої інстанції щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання (п. 24 ч. 1 ст. 255 ГПК України) після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки), мають право подати касаційну скаргу. 

ОП КГС ВС зазначила, що наведене виключає можливість касаційного перегляду рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення, оскільки в цій частині судові рішення не підлягають касаційному оскарженню. 

ОП КС ВС постановила касаційне провадження за касаційною скаргою Особа_1 закрити. 

Детальніше з текстом ухвали КГС ВС від 06.06.2025 у справі № 908/1721/23 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/128132848