КЦС ВС роз’яснив, щодо внесення вартості нерухомого майна на депозитний рахунок суду для задоволення позову про витребування майна
Внесення вартості нерухомого майна на депозитний рахунок суду є обов'язковою передумовою для задоволення позову про витребування майна в добросовісного набувача. При витребуванні майна в недобросовісного набувача приписи частини п'ятої статті 390 ЦК України не застосовуються. Питання про добросовісність набувача вирішується судом після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, а не при прийнятті позову до розгляду
14 січня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного провадження касаційну скаргу першого заступника керівника ІваноФранківської обласної прокуратури у справі за позовом першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Надвірнянської районної військової (державної) адміністрації до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, державного реєстратора відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, державного реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, державного реєстратора Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у державну власність, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, а також скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням речових прав на неї.
Залишаючи без розгляду поданий прокурором позов з підстав невиконання вимог ухвали суду про усунення недоліків, а саме: ненадання прокурором експертно-грошової оцінки земельної ділянки і невнесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ст. 390 ЦК (з урахуванням внесених змін ЗУ № 4292-ІХ) встановлює обов’язок органу місцевого самоврядування або прокурора вносити вартість нерухомого майна на депозитний рахунок суду, що є передумовою для подальшого розгляду справи з метою забезпечення можливості дотримання і виконання вимог закону на момент ухвалення рішення у справі, незалежно від результату розгляду справи.
Згідно з висновками судів попередніх інстанцій відповідач вважається добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, поки не буде доведено протилежного, отже на спірні правовідносини поширюються вимоги ЗУ № 4292-ІХ.
Верховний Суд не погодився з висновками судів, судові рішення скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що положення ч. 5 ст. 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. Разом з тим, у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача згадана вище норма не підлягає застосуванню.
Верховний Суд закцентував, що питання про добросовісність / недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.
У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі ст. 387 ЦК України без застосування приписів ч. 5 ст. 390 ЦК України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві. Натомість у разі недоведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє у задоволенні позову, зокрема на підставі ч. 5 ст. 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.
Верховний Суд звернув увагу судів, що за змістом пункту 2 Розділу ІІ ЗУ № 4292-IX положення цього Закону мають зворотну дію, в часі, зокрема, у частині умов та порядку компенсації позивачем добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Водночас, прокурор у цій справі пред’явив позов про витребування земельної ділянки у недобросовісного набувача, а тому приписи ч. 5 ст. 390 ЦК України, ч. 4 ст. 177, абз. 3 ч. 2 статті 185 ЦПК України у такому випадку не підлягають застосуванню при вирішенні питання про прийняття позову до розгляду.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 14 січня 2026 року у справі № 354/160/25 (провадження № 61-12856св25) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/133348551