В Україні змінили порядок страхування у сфері пасажирських перевезень

Згідно з новим механізмом страхування поїздок на автомобільному та електричному транспорті пасажири тепер можуть не сплачувати страховий поліс за власний кошт, адже свою відповідальність повинен буде страхувати саме перевізник. Відповідні зміни затверджені Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 22 липня 2024 року № 671.

Що змінилось? 

За даними Мінінфраструктури, до затвердження нового механізму страхування у сфері пасажирських перевезень перевізник був посередником між пасажиром та страховою компанією. А пасажири страхували себе за власний кошт, купуючи квитки, які включали оплату за обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті. 

Починаючи з 18 вересня 2024 року, коли набрав чинності новий Порядок та умови страхування пасажирських перевезень, відповідальність ліцензованого автомобільного перевізника та міського електричного транспорту повинна бути застрахована.

Йдеться про страхування відповідальності саме перевізником, який має забезпечити відповідний договір зі страховою компанією без залучення до цього пасажира. А в разі настання страхового випадку відшкодування може бути здійснено страховою компанією за безпосереднім зверненням пасажира. При цьому перевізник також має право ініціювати процес відшкодування.

«Страхування поїздок на автомобільному та електричному транспорті не лише захищає водіїв та пасажирів, але й гарантує оперативне вирішення можливих непередбачених ситуацій. Особливо зараз, коли наша інфраструктура адаптується до нових реалій та вимог європейських стандартів», – зазначив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач. 

Оновлений порядок зокрема поширюється на страхування відповідальності автомобільного перевізника, крім таксі та перевезення пасажирів легковим транспортом на замовлення, та міського електричного транспорту за шкоду, заподіяну пасажиру та багажу.

«Під час кожного перевезення в салоні транспортного засобу у водія має бути страховий поліс або засвідчена перевізником копія договору відповідальності. Окрім цього, перевізник зобов’язаний інформувати пасажира про реквізити укладеного договору між перевізником та страховою компанією, розмір страхової суми у квитках», – зауважили в Мінінфраструктури.

Також Порядок встановлює мінімальну страхову суму, на яку перевізник зобов’язаний застрахувати відповідальність з розрахунку на одного потерпілого. Вона становить 320 тисяч гривень за шкоду життю та здоров’ю. Вказана сума розрахована на основі автоцивілки, тож її збільшення також буде відбуватись синхронно. Коли ж розмір страхової суми в автоцивілці перевищує 140 мінімальних заробітних плат, то зростання припиниться. За бажанням перевізник може страхувати свою відповідальність і на більшу суму.

«За шкоду здоров’ю та життю пасажира встановлюються порядок розрахунку розмірів страхових виплат для різних випадків. Порядок розрахунків виплат за шкоду багажу залишається на розсуд перевізника та страхової компанії. Натомість мінімальні розміри страхування відповідальності за шкоду, заподіяну багажу, не встановлюються. Перевізник зможе обирати для себе оптимальний варіант з урахуванням своїх можливостей та конкуренції за пасажира», – додали в Міністерстві. 

Як отримати відшкодування у разі страхового випадку? 

В оновленому Порядку страхування визначено зміст заяви про страхову виплату. Вона подається безпосередньо людиною, яка має на неї право. Наприклад, пасажиром, водієм чи машиністом, їхніми спадкоємцями або ж законними представниками. 

«Заява про виплату подається безпосередньо страховій компанії. Форма заяви може бути паперовою або ж електронною, залежно від вибору заявника», – кажуть у Мінінфраструктури.

Порядком також визначені документи, які варто додати до заяви про страхову виплату, пов’язану зі шкодою, заподіяною пасажиру. 

Так, пасажир може підтвердити своє перебування у транспортному засобі під час перевезення:

• квитком, іншим документом, на підставі якого виконувалося перевезення.
• довідкою, наданою перевізником.
• будь-якими іншими офіційними документами, які можуть підтверджувати такий факт, наприклад договором для некомерційних перевезень. 

Перелік документів, які додаються до заяви про страхову виплату, пов’язану зі шкодою, заподіяною працівнику, визначаються самостійно роботодавцем та страховою компанією у договорі.

«Затверджений механізм також не обмежує людину у поданні інших додаткових документів, які підтверджують заподіяння шкоди та її розмір. Водночас страхові компанії зобов’язані надавати консультаційну допомогу заявнику. Також, на вимогу заявника, страхові мають надати інформацію про документи, які мають бути долучені до заяви, їхню форму, спосіб і порядок їхнього отримання», – пояснили у Міністерстві.

Для розгляду заяви про страхову виплату встановлено термін – до 30 днів. Спосіб повідомлення про результати розгляду заяви має бути обраний на розсуд заявника. Також, у разі судового розгляду, терміни розгляду заяви про страхову виплату зупиняються.