Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів у справі про банкрутство
Лілія Грабован, суддя-спікер Господарського суду Одеською області, розповіла щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів у справі про банкрутство
Змінами до Кодексу України з процедур банкрутства надано можливість альтернативного порядку задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення та право на продовження мораторію на задоволення вимог забезпечених кредиторів.
Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч.6 ст. 41 КУзПБ).
Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично та забезпечений кредитор отримує право звернути стягнення на предмет забезпечення, у тому числі поза межами справи про банкрутство, після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не винесено:
- постанову про визнання боржника банкрутом,
- або ухвалу про введення процедури санації,
- або ухвалу про продовження строку дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів.
Суду надано право продовження дії мораторію щодозадоволення забезпечених вимог кредиторів, однак за чітко визначеними підставами за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або боржника до завершення строку дії мораторію, передбаченого цією частиною, якщо:
- план санації розробляється і має перспективи бути затвердженим судом та майно, яке є предметом забезпечення, може бути задіяне у виконанні плану санації або таке майно є невід’ємною частиною цілісного майнового комплексу боржника;
- вартість майна, яке є предметом забезпечення, значно перевищує розмір вимог забезпеченого кредитора;
- наявні інші підстави, які свідчать, що продаж майна, яке є предметом забезпечення окремо від іншого майна боржника, матиме наслідком значне зниження вартості майна, яке не є предметом забезпечення.
