Правове розмежування аліментів за минулий час та стягнення заборгованості за аліментами
Законодавство України покладає на батьків безумовний обов’язок утримувати дитину до її повноліття. Однак на практиці часто виникають ситуації, коли цей обов’язок ігнорується роками. У такій ситуації важливо чітко розрізняти два різні юридичні процеси: присудження аліментів за минулий час та стягнення вже накопиченої заборгованості.
У цій статті ми проаналізуємо порядок стягнення коштів, доказову базу та механізми відповідальності за несплату аліментів.
Добровільний та судовий порядок: як врегулювати питання
Сімейний кодекс України (далі - СК України) у статтях 180-181 надає батькам право самостійно обирати спосіб виконання обов’язку з утримання дитини. Це може відбуватися у двох формах:
- Договірний порядок. Батьки укладають нотаріально посвідчений договір, у якому фіксують розмір, терміни та порядок виплат (ст. 189 СК України). У разі порушення умов такого договору кошти стягуються на підставі виконавчого напису нотаріуса без звернення до суду. Також можливе подання заяви за місцем роботи про добровільне відрахування частини доходу (ст. 187 СК України).
- Судовий порядок. Якщо згоди не досягнуто, той з батьків, з ким проживає дитина, звертається до суду. Аліменти можуть бути присуджені у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.
Ключова відмінність: «аліменти за минулий час» чи «заборгованість за аліментами»?
Важливо розуміти фундаментальну різницю між стягненням аліментів на дитину за минулий час та стягненням заборгованості за аліментами, адже це різні правові процедури (ст. 194 СК України):
- Стягнення за минулий час має місце, коли аліменти ще ніколи офіційно не призначали, але один із батьків фактично не утримував дитину. Серед причин, чому особа, з якою проживає дитина, не подала на аліменти раніше, може бути правова необізнаність чи намагання домовитися в позасудовому порядку.
- Стягнення заборгованості здійснюється, коли аліменти вже були призначені (рішенням суду, договором про сплату аліментів, заявою платника про відрахування коштів із заробітної плати тощо), але їх не сплачували або сплачували не в повному обсязі.
- Присудження аліментів за минулий час
За загальним правилом аліменти присуджуються від дня подання позову або в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Проте суд може зобов’язати сплатити аліменти за минулий період, але не більш як за 10 років.
Для цього позивач повинен довести суду сукупність двох обставин:
- Він вживав активних заходів для одержання коштів від відповідача.
- Відповідач ухилявся від надання допомоги.
Що є належними доказами? Судова практика відносить до таких доказів:
- Листування (електронне, поштове, месенджери), що підтверджує вимоги про сплату.
- Докази спроб встановити місце проживання, місце роботи, справжній розмір заробітку відповідача.
- Покази свідків, які можуть підтвердити факти звернення до другого з батьків.
- Стягнення заборгованості за існуючим рішенням
Якщо виконавчий лист вже видано, аліменти можуть бути стягнуті за минулий час у межах 10-річного строку, що передував пред’явленню листа до виконання.
Важливий нюанс: Якщо заборгованість виникла через те, що боржник перебував у розшуку або за кордоном (і це унеможливлювало стягнення), борг стягується за весь час без обмеження строків.
Методика розрахунку заборгованості
Державний або приватний виконавець розраховує суму боргу залежно від статусу платника (ст. 195 СК України):
- Для працюючих: виходячи з фактичного заробітку, отриманого за час несплати (в тому числі за кордоном).
- Для безробітних та ФОП (спрощена система): якщо платник не працював або є підприємцем на єдиному податку, заборгованість вираховується виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
- При роботі за кордоном: якщо відомо про доходи за межами України, виконавець за заявою стягувача здійснює перерахунок.
Варто пам’ятати: заборгованість стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
У разі виникнення спору, розмір заборгованості за аліментами обчислюється – судом.
Аліменти після 18 років
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані їх утримувати до досягнення 23 років (за умови, що батьки мають таку можливість). Право на утримання припиняється у разі закінчення навчання.
Відповідальність та пеня за прострочення
Законодавець передбачив фінансові санкції для боржників. Одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Сума пені обмежується: вона не може перевищувати 100% від суми основної заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального стану платника, а якщо платником є неповнолітній - пеня не нараховується.
Чи можна списати борг?
Так, стаття 197 СК України передбачає можливість захисту прав платника. Суд може:
- Відстрочити або розстрочити сплату заборгованості.
- Повністю або частково звільнити від сплати, якщо борг виник через тяжку хворобу платника або інші обставини, що мають істотне значення.