Понад 300 компаній з Одещини включено до реєстру прозорого бізнесу

За даними ресурсу Opendatabot станом на середину липня 2025 року до Клубу білого бізнесу входить 8 882 юридичні особи. Це компанії, які відповідають критеріям прозорості, регулярно звітують про свою діяльність, сумлінно сплачують податки, не мають зв’язків із Росією та ведуть свій бізнес відкрито. Ще 33 компанії присутні у переліку, однак доступ до їхніх даних закритий. Таким чином, загальна кількість компаній у реєстрі становить 8 915, з них 318 - одеські.

Реєстр ведеться Державною податковою службою, а сам Клуб було створено у 2024 році як інструмент підтримки доброчесного бізнесу в Україні. З початку 2025 року до переліку приєдналися 4 113 нових учасників, водночас 3 228 компаній вибули. Попри це, загальна динаміка — позитивна: кількість компаній, які прагнуть працювати прозоро, зростає. У січні 2025 року їхня кількість склала 7 997, а зараз — майже 9 тисяч.

Близько чверті компаній у реєстрі — 22,3% — працюють у сфері оптової та роздрібної торгівлі. Ще 15,9% займаються переробною промисловістю, а 13,9% — працюють у сільському, лісовому та рибному господарстві. До переліку також входять компанії зі сфери нерухомості (8,1%), адміністративної діяльності (7,3%), будівництва (6,9%), професійної діяльності (6,7%). Сфера інформації та телекомунікацій склала 4,7%, а транспорт і пошта - 4%. 10,2% займають всі інші компанії.

Найбільше учасників Клубу зареєстровано в Києві — 2206 компаній, що становить 25% від загальної кількості. Серед лідерів також: Дніпропетровська область (827 компаній), Київська (611), Львівська (601), Харківська (456) та Одеська (318).

У 2024 році найбільші доходи серед учасників Клубу задекларували:

• Укргідроенерго — 54,2 млрд грн,
  
• Петрол Партнер (мережа АЗС WOG) — 49,1 млрд грн,
  
• Рошен — 37,4 млрд грн.

Також у топ компаній з  найбільшим доходом потрапили Київтеплоенерго, Запоріжкокс, Компанія окко-бізнес, ЛДК Україна, Львівенергозбут, Кернел-трейд та Інтерпайл Ніко тьюб.

33 компанії з реєстру також увійшли до цьогорічного Індексу Opеndatabot.

Водночас не всі учасники рейтингу перебувають у стабільному стані: 6 компаній зараз у процесі припинення, одна — у процедурі банкрутства, ще одна — має відкриту справу через податкову заборгованість. За даними на початок повномасштабного вторгнення, серед учасників було 37 компаній із російськими власниками.

Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зауважив, що перелік Клубу формується на певну дату — останній було складено станом на 31 травня 2025 року. Зміни у статусі компаній відстежуються, і якщо впродовж трьох місяців з’являються підстави для виключення з реєстру (наприклад, припинення діяльності), компанія зникає з наступного списку.

«За опитуванням EBA, потрапити до переліку хочуть 46% членів асоціації. Це означає, що більшість бізнесменів або є у клубі, або намагаються відповідати його вимогам. Це і є ідея Території — визначення чітких прозорих критеріїв, відповідність яким звільняє тебе від зайвого податкового контролю» - пояснює Данило Гетманцев. 

Проте ідея Клубу викликає і критику. Експерт Економічної експертної платформи Мирослав Лаба ставить під сумнів підходи до визначення доброчесності. Він наголошує, що акцент робиться не на тих, хто ухиляється від податків, а на тих, хто вже їх сплачує. На його думку, замість реального аналізу діяльності компаній, наприклад через SAF-T файли чи ризикоорієнтовані критерії, застосовуються формальні показники зарплат і податкового навантаження, що створює ризик вибірковості.

«Перед Законом усі мають бути рівні та мати однакове ставлення до себе з боку держави. Аналізуючи непоодинокі запити компаній, які не потрапили до когорти доброчесних, можна дійти висновку, що вимоги до рівня податкового навантаження та заробітних плат є цілком некоректними. Наразі до „клубу білого бізнесу“ потрапили лише 0.63% усіх компаній, що об’єктивно не відображає реальний стан справ щодо кількості тих компаній, які дотримуються вимог податкового законодавства» - зауважує Лаба. 

У Податковій наразі працюють над новим законопроєктом, який має вдосконалити критерії доступу до Клубу. Пропонується дозволити участь компаніям із незначними сплаченими штрафами, уточнити вимоги до зарплат і ПДВ, а також розширити захист від перевірок. Гетманцев наголошує, що нові норми не змінюють концепцію, а лише усувають поточні технічні недоліки.

Натомість Мирослав Лаба вважає, що такі зміни — радше косметичні й не вирішують системних проблем. На його думку, реальне покращення можливо лише завдяки ухваленню законопроєктів, що стосуються оцінки ефективності самої податкової та митної служби, а не розширення умов участі в Клубі.