Особливості визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі: роз'яснення Мін'юсту 

За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, презюмується, що дитина походить від подружжя. А ось у випадку, коли мати та батько малечі не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини, або за рішенням суду. Детальне роз’яснення по цій темі надали у Міністерстві юстиції України. 

Згідно зі статтею 126 Сімейного кодексу України (СК) походження дитини від батька визначається за заявою до органу ДРАЦС жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Зробити це можна як до, так і після народження дитини. Якщо особисто подати заяву визнання батьківства не має можливості, то її можна надіслати поштою, але цей документ має бути нотаріально засвідчений. Таку заяву також може подати представник, за умови, що він має на це нотаріально засвідчені повноваження.

«Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батькам, опікуну, піклувальнику неповнолітнього про запис його батьком дитини. Якщо повідомити їм неможливо, орган ДРАЦС повинен повідомити органу опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини», - зазначили у Мін'юсті. 

Відповідно до статті 128 СК за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. 

«Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України», - йдеться у роз’ясненні міністерства. 

Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений:

• матір’ю;
• опікуном;
• піклувальником дитини;
• особою, яка утримує та виховує дитину;
• самою дитиною, яка досягла повноліття;
• особою, яка вважає себе батьком дитини.