Особливості відшкодування та компенсації збитків внаслідок російської агресії
Які правові можливості наразі доступні українцям для відшкодування та компенсації збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією рф проти України? Як для цього можуть бути використані заморожені російські активи за кордоном? А також що відомо про судову практику з цих питань - розповів адвокат Олег Ковальчук.
Відшкодування і компенсація
Процедури компенсації чи відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані внаслідок російської агресії проти України мають свої відмінності.
Наприклад, компенсацією є допомога в межах програми «єВідновлення», яку реалізують за державні кошти. Вона спрямована на підтримку українців, чиє житло було знищено чи пошкоджено у повномасштабній війні.
А ось відшкодування — це коли збитки повинна відшкодовувати саме та сторона, яка завдала шкоди, у даному випадку — росія.
Основною перешкодою для стягнення шкоди з будь-якої держави за її кордонами є юрисдикційний імунітет, адже іноземна держава може бути відповідачем виключно за її згоди. Верховний Суд у справах № 308/9708/19 та № 760/17232/20І сформулював винятки до зазначеної норми, які, на думку суду, дозволяють ігнорувати імунітети РФ.
Фізичні особи та бізнес
Порядок виплати компенсацій громадянам, зокрема, за програмою «єВідновлення», чиє житло було пошкоджене або зруйноване в результаті російської агресії регулюється Законом України № 2923-IX.
За словами адвоката Олега Ковальчука, фізичні особи в Україні також можуть звертатися до суду для відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією рф. Правозахисник зауважує, що у випадках, коли йдеться про пошкоджене або зруйноване майно – важливо, щоб воно знаходилося на території України. Це дозволить провести необхідні дослідження й оцінити завдану шкоду та подати відповідний позов до суду.
«Зараз є позитивна судова практика відшкодування. Зокрема, навіть моральну шкоду стягують, якщо є звернення до лікаря і люди отримують висновки про вплив ситуації на їхній психологічний стан», - каже Ковальчук.
Для відшкодування шкоди бізнесу, завданої агресією рф найбільш доступним лишається звернення до українського суду.
«Якщо йдеться про бізнес, який зазнав значних втрат на окупованих або деокупованих територіях, то там також проводяться експертні дослідження, які підраховують завдані збитки, включаючи втрати майбутніх доходів на найближчі 5 років. Відповідно, після експертної оцінки збитків, фізичні або юридичні особи-підприємці вже звертаються до суду. Судова практика з цього питання загалом позитивна, і суди зазвичай задовольняють такі позови», - розповідає адвокат.
Він додає, що державне мито при подачі такого позову не сплачується, оскільки суми збитків можуть бути значними, часто досягаючи мільйонів і мільярдів доларів. Тож у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову такі витрати рахуються в рахунок майбутніх стягнень з російської федерації.
Судова практика
У травні 2024 року Господарський суд Одеської області ухвалив рішення у справі №910/20082/23 про повне задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця й стягнення з російської федерації на користь позивача понад 509 млн грн в рахунок відшкодування завданої шкоди та упущеної вигоди. Також рф має сплатити у держбюджет України 939 тисяч 400 гривень судового збору.
За словами адвоката Олега Ковальчука, який представляв інтереси позивача у цій справі, цей підприємець до початку повномасштабної агресії рф працював на Херсонщині. Він надавав послуги по очищенню, калібруванню, сортуванню та фасуванню у мішки кондитерського насіння та насіннєвого матеріалу зернових та олійних культур й мав для цього власне підприємство з технологічною лінією.
Окупаційні війська. Фото: Херсонська МВА
«Після початку повномасштабного вторгнення зайшли російські війська й розбомбили цей комплекс та забрали обладнання. Тобто, це була техніка різного типу, яка калібрує насіння, складає його в мішки й відповідно цього всього вже немає. Коли російські війська відійшли з правого берега Херсонщини, цей підприємець вже приїхав та здійснив фотофіксацію пошкоджень приміщень, які потрапили під артобстріл. Потім ми звернулися до військової адміністрації, зафіксували усі наявні пошкодження відповідним актом, направили заяву до поліції, зібрали усі інші необхідні документи й замовили експертизи про пошкодження майна, обладнання й об'ємах насіння на складі, яке було знищено й викрадене», - розповідає правозахисник.
На додачу до цього підприємцю зробили експертний висновок щодо утраченої ним вигоди унаслідок російської агресії.
«У клієнта був бізнес-план, де він прораховував свою роботу на п'ять років вперед. Тобто, які об'єми буде переробляти даної продукції і які він очікує отримати прибуток. Відповідно, всі ці докази збираються, додаються до позивної заяви у якій вже ми звертаємося до суду, щоб стягнути дані кошти. Відповідно практика позитивна, по всій Україні. Не зустрічав я поганих кейсів. Тобто, якщо юристи, адвокати зробили добре свою роботу до суду, зібрали всі докази, всі довідки, експертизи подали, то відповідно отримують позитивне рішення суду», - зазначив адвокат.
Притягнення рф до відповідальності
Після позитивного рішення суду постає питання щодо виконання судових рішень про стягнення коштів з рф за завдану шкоду. Але в Україні реалізацію цієї процедури поки законодавчо не визначено.
Відповідно до Закону №2116-IX про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів, усе майно рф в Україні має бути націоналізоване в дохід держави. Утім, цим законом не передбачено виконання судових рішень за позовами до рф.
«Виконавець не може стягнути ці кошти, вивести, наприклад, майно на продаж і реалізувати й тоді повернути тому, хто звернувся до суду ці кошти. Тобто, в Україні це зараз реалізувати неможливо», - каже Олег Ковальчук.
До того ж за його словами, деяке російське майно на території України і досі зареєстроване за рф.
«Я робив запити до деяких органів місцевого самоврядування і є витяги з реєстру, що все ж таки таке майно ще зареєстровано за російською Федерацією. Зокрема, я отримав інформацію, що російське посольство в Одесі (будівля та інше майно – Ред.) і досі зареєстроване за рф», - розповідає адвокат.
Реєстр збитків для України
Навесні 2023 року для документального обліку доказів та інформації про претензії фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна щодо збитків, втрат або пошкоджень, завданих унаслідок російської агресії у Гаазі створили спеціальний Реєстр. (Register of Damage for Ukraine - RD4U). За словами виконавчого директора RD4U Маркіяна Ключковського, Реєстр - це важливий міжнародний інструмент для притягнення росії до відповідальності та перший крок до майбутніх компенсацій українцям.
За даними Міністерства юстиції, передбачено, що до RD4U зможуть подавати заяви та докази фізичні й юридичні особи та держава Україна. Наразі до Реєстру збитків приймають заяви через портал Дія від фізичних осіб за першою категорією — про пошкоджене або знищене житло фізичних осіб. Загалом заплановано затвердження 45 категорій заяв. Проте форма компенсаційного механізму за яким заявникам компенсуватимуть завдані збитки і досі не визначена.
«Поки що вважається, що для компенсації по цьому Реєстру можуть використати заморожені російські активи за кордоном на приблизно 300 млрд доларів. Вважається, що начебто кошти, які будуть виділятися для компенсації фізичним особам, вони будуть направлятися в Україну. А далі вже якесь міністерство буде це розподіляти між громадянами. Щодо юридичних осіб, то поки також планується, що вони зможуть подавати свої заявки у Реєстр в Україні, а кошти будуть виділятися з-за кордону. Який буде там механізм – теж поки що не зрозуміло», - підсумовує правозахисник.
