Кредитор, який має незадоволені грошові вимоги, навіть якщо він не заявлявся у справі про банкрутство - має право на оскарження ухвали про закриття провадження.

КГС ВС від 13.02.2024 у справі № 908/2069/22 про процесуальне право кредитора, який зазначає про наявні, однак не заявлені у справі про банкрутство та незадоволені грошові вимоги до боржника, на оскарження в апеляційному порядку ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство боржника на підставі пункту 7 частини першої статті 90 КУзПБ.

У разі якщо кредитор не звертався із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство, однак посилається на такі вимоги, оскаржуючи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство цього боржника у зв’язку із затвердженням звіту ліквідатора в порядку, передбаченому КУзПБ, враховуючи правову природу та наслідки її ухвалення, а також в силу прямої вказівки в положеннях частини четвертої статті 90 КУзПБ вона є судовим рішенням, що ухвалено про права та обов’язки такого кредитора у розумінні частини першої статті 254 ГПК України 

КГС ВС розглянув касаційну скаргу Компанії ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED SIRKETI (АЛЬПЕР КИТАЛАРАРАСИ ТИШИМАДЖИЛИК ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ) (далі — Компанія) у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-тренажерний центр підготовки моряків «Аквамарін» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутіко Імпорт» (далі – Боржник). 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ 

Господарський суд за заявою ТОВ «Навчально-тренажерний центр підготовки моряків «Аквамарін» відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Фрутіко Імпорт» (далі – боржник), увів мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначив розпорядника майна боржника.

Надалі господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатора боржника. 

У зв’язку з поданням ліквідатором боржника звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, згідно з якими просив їх затвердити та завершити провадження у справі про банкрутство боржника, господарський суд ухвалив затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, ліквідувати боржника, а провадження у справі закрити. 

За результатами оскарження Компанією цієї ухвали апеляційний господарський суд ухвалив закрити апеляційне провадження за скаргою Компанії через відсутність підстав для здійснення апеляційного провадження на оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство боржника у зв’язку із затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника, оскільки Компанія не є кредитором у цій справі або іншим учасником провадження у цій справі, а тому оскаржуваною ухвалою місцевого суду не вирішено про права та обов’язки Компанії. 

Спір у цій справі виник щодо права Компанії, яка зазначає про наявні, однак незаявлені у цій справі та незадоволені грошові вимоги до боржника, на оскарження ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство боржника (у зв’язку із затвердженням звіту ліквідатора в порядку, передбаченому КУзПБ). 

ОЦІНКА СУДУ 

КГС ВС зазначив, що за змістом приписів статей 17, 254 ГПК України у процесуальному законі виокремлено коло осіб, наділених правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: (1) учасники справи; (2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов’язків. 

Системний аналіз приписів статей 17, 42, 44, 254, 255 ГПК України засвідчує, що на відміну від осіб, які не брали участі у справі, учасники справи наділені правом оскаржувати судові рішення у такій справі в згідно з пунктом 5 частини першої статті 42 ГПК України (за винятком встановлених законом обмежень). Отже, подаючи апеляційну скаргу, учасники справи не мають доводити, що оскаржуване судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов’язків, оскільки зазначене презюмується процесуальним законом з огляду на статус учасника справи у суб’єкта оскарження. 

КГС ВС наголосив, що у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства. 

Такий правовий висновок не має законодавчого втілення у ГПК України чи в КУзПБ, однак є усталеним під час перегляду КГС ВС справ про банкрутство. 

Статус учасників у справі про банкрутство регламентовано як нормами ГПК України, так і спеціальним законом – КУзПБ, зміст правосуб’єктності та особливості процесуального статусу конкретного учасника справи розкриваються шляхом системного тлумачення норм цих законодавчих актів з урахуванням особливостей певної стадії процедури банкрутства. 

Також КГС ВС зазначив, що за загальним правилом набуття статусу конкурсного кредитора законодавець пов’язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. 

За висновками КГС ВС лише за сукупністю передбачених КУзПБ дій: пред’явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв’язку з позовною давністю тощо) та визнання грошових вимог у відповідній ухвалі суду, конкурсний кредитор набуває правового статусу учасника у справі про банкрутство, отже, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи, зокрема, оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство в апеляційному порядку. 

Отже, особа після її вступу у справу як конкурсного кредитора згідно зі статтею 45 КУзПБ набуває процесуальних прав і обов’язків учасника справи, передбачених у статті 42 ГПК України, тому, зокрема, не позбавлена права на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство. 

Що ж до осіб, які не брали участі у справі, — право на апеляційне оскарження зумовлене необхідністю довести, що в оскарженому рішенні з’ясовано питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки. 

У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов’язки. Зі свого боку суд має з’ясувати, чи буде у зв’язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов’язки, або змінено її наявні права та/або обов’язки, або позбавлено певних прав та/або обов’язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо. 

Разом з тим КГС ВС дійшов висновку про необхідність уточнити позицію щодо процесуального права кредитора, який не брав участі у справі про банкрутство, не набув статусу учасника провадження у цій справі, однак стверджує про наявність у нього грошових вимог до ліквідованого боржника, з огляду на таке.

Ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у праві про банкрутство в силу її правової природи, наслідків ухвалення, а також прямої вказівки в положеннях частини четвертої статті 90 КУзПБ, якими наслідки закриття провадження у справі про банкрутство у зв’язку із затвердженням звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 7 частини першої статті 90 цього Кодексу) встановлені також і для кредиторів, вимоги яких не були заявлені в установлений цим Кодексом строк, є судовим рішенням, прийнятим про права та обов’язки такого кредитора. 

А тому у разі ствердження заявником апеляційної скарги про грошові вимоги до ліквідованого боржника, яких він не заявляв у справі про банкрутство, суд має надати оцінку цим аргументам і в разі встановлення обставин існування та підтвердження цих грошових вимог до боржника, оцінюючи право цього кредитора на оскарження ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство та підстави для її перегляду, суд має взяти до уваги та дослідити також обставини та причини незвернення у справі про банкрутство з грошовими вимогами до боржника, що ліквідований. 

За висновками КГС ВС, у разі якщо кредитор не звертався з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство, однак посилається на такі вимоги, оскаржуючи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство цього боржника у зв’язку із затвердженням звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом, враховуючи правову природу та наслідки її ухвалення, а також в силу прямої вказівки в положеннях частини четвертої статті 90 КУзПБ вона є судовим рішенням, ухваленим про права та обов’язки такого кредитора у розумінні частини першої статті 254 ГПК України. 

Отже, у разі ствердження заявником апеляційної скарги, поданої на ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство боржника (у зв’язку із затвердженням звіту ліквідатора в порядку, передбаченому КУзПБ), про наявність грошових вимог до боржника, яких він не заявляв у справі про банкрутство, суд має надати оцінку цим аргументам, однак не закривати апеляційного провадження через те, що в оскаржуваній ухвалі місцевий суд не вирішив питання про права та обов’язки такої особи у зв’язку з недотриманням процедури звернення із грошовими вимогами у справі про банкрутство. 

КГС ВС також звернув увагу на строки проведення процедур у справі про банкрутство та зазначив, що у разі здійснення провадження у справі про банкрутство юридичної особи у скорочені строки, ніж ті, що передбачені КУзПБ для здійснення провадження у справі про банкрутство юридичної особи в цілому та для кожної із встановлених цим Кодексом процедур, суд має зважувати та враховувати, щоб таке скорочення не призводило до порушення правил та умов проведення відповідних процедур у справі про банкрутство, до порушення та/або обмеження відповідних прав учасників у справі про банкрутство, оскільки в протилежному випадку застосування судової процедури банкрутства та/або здійснення в цілому провадження у справі про банкрутство юридичної особи не буде вважатися належним та таким, що відповідає закону. 

За результатами касаційного провадження касаційну скаргу задоволено, ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги заявника на ухвалу першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та ліквідацію боржника.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 13.02.2024 у справі № 908/2069/22 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/117373709