Судова ефективність у дії: розмова з головою Господарського суду Одеської області

ІА «КонструктивNEWS» мало унікальну можливість поспілкуватися з головою Господарського суду Одеської області Володимиром Степановичем Петровим. В ексклюзивному інтерв’ю він відверто поділився своїм баченням сучасних викликів у роботі судової системи, розповів про внутрішні механізми забезпечення ефективності в умовах воєнного стану та акцентував увагу на важливості довіри до правосуддя. Це інтерв’ю — не лише погляд зсередини на роботу одного з найефективніших судів країни, а й цінний професійний досвід, що заслуговує на увагу широкої аудиторії.

Володимир Степанович, чи можете поділитись з нами практичними порадами та секретами по організації роботи суду? Можливо Ви могли б запропонувати певні алгоритми, які будуть корисні іншим судам в досягненні подібних високих результатів?

Перш за все, важливо працювати не лише над справами чи організацією роботи, а й над собою, відтак ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» зобов’язує кожного суддю підвищувати кваліфікацію через періодичне навчання у Національній школі суддів України.

Багато наших суддів є викладачами і наставниками, які проводять вебінари та практичні заходи з питань господарського процесу, наприклад такі судді, як Лілія Іванівна Грабован та Юлія Сергіївна Бездоля часто є спікерами на таких заходах при обговоренні справ щодо банкрутства, земельних та інших спорів.

До того ж, працює близько 12 кандидатів наук і докторів філософії, а також є чимало працівників, які найближчим часом будуть захищати свої дисертації.

Також, щопонеділка ми проводимо наради, на яких обговорюємо рішення Господарського суду Одеської області, які були скасовані апеляційним або Верховним Судом, проводячи роботу над помилками, а також аналізуємо актуальну практику Верховного Суду. Так, перед такими нарадами я особисто перечитую кожну справу, яка повернулася до нас з апеляційної чи касаційної інстанції. І часто на цих нарадах між нами відбувається дуже жвава дискусія.

Звісно, ми теж проводимо навчання й підвищення кваліфікації для наших помічників і працівників апарату суду.

Тривалий час медіа та окремі посадовці піднімають питання щодо ймовірності ліквідації всіх господарських судів та передання господарських справ на розгляд загальних судів.

На нашу думку, поєднання юрисдикцій не було б доцільним, оскільки наявність спеціалізованого суду для розгляду спорів пов’язаних, зокрема, з діяльністю українського та іноземного бізнесу є важливою складовою стабільності економіки у нашій країні. Крім того, обробляючи для нашого рейтингу дані роботи господарських судів, ми виявили, що порівняно із загальними судами – строки розгляду у господарських судах значно коротші, що також позначається на їх ефективності.

З огляду на це, чи вважаєте Ви обґрунтованим передачу господарських справ судам загальної юрисдикції? Чи з Вашого погляду наявна юрисдикція господарських справ є більш ефективною?

Як представник судів господарської юрисдикції я відстоював та буду відстоювати збереження господарських судів і хочу зазначити, що мені добре відомо про специфіку роботи загальних судів, оскільки я близько 8,5 років працював суддею в Іллічівському районному суді м. Одеси.

Так, у деяких суддів загальних судів є певне «прохолодне» ставлення до господарських судів. Хоча я визнаю важливість загальних судів та не хочу применшити їхню важливість, але хочу відмітити, що складність справ у господарському суді суттєво відрізняється.

Також, Ви можете помітити, що серед адвокатів є окрема категорія тих, які займаються господарськими справами, поряд з тими, які займаються іншими справами. І все ж помітно, що адвокатам, які не спеціалізуються на господарських спорах, важче, оскільки господарський суд  це, дійсно, спеціалізований суд, що проявляється у багатьох нюансах щодо проведення засідань і складання документів.

Хоч законодавці останнім часом рухаються шляхом уніфікації процесуальних кодексів, однак це не змінює суті юрисдикцій.

Щодо тез про те, що господарські суди не потрібні і це відповідає практикам передових європейських країн, вони не відповідають дійсності. Так, у таких країнах як Німеччина, Франція, Австрія, Туреччина, Іспанія, Чехія, Естонія  та Бельгія є окремий комерційний кодекс й суди, які займаються розглядом справ пов’язаних із комерцією та іншими господарськими відносинами. Тому, дивно чути, що нам не потрібні господарські суди, в той час коли у провідних західних країнах як комерційний кодекс, так і суди, що розглядають подібні справи є затребуваними.

09 січня цього року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб», яким фактично скасовано Господарський кодекс України.

У юридичні спільності неоднозначне ставлення до цього, з одного боку є багато прихильників такого нововведення, які обґрунтовують це необхідністю оптимізації законодавства, з іншого боку є й вдосталь критиків цих змін, які вважають скасування Господарського кодексу України таким, що шкодить діяльності підприємств.

Володимир Степанович, могли б Ви поділитись своєю думкою з цього приводу? На Вашу думку скасування Господарського кодексу є доцільним нововведенням?

Почну з того, що на даний момент Господарський кодекс України вже скасовано, тому незалежно від ставлення до цього, ми як судді маємо виконувати закон. Щодо недоліків, які існували в Господарському кодексі, вони однозначно були, їх можна було усунути і це було б, мабуть, вірно, проте так не сталося, а тому постало питання про необхідність прийняття комерційного кодексу.

Я вже згадував про те, що комерційний кодекс є у багатьох країнах, на мій погляд і у нас має бути подібний кодекс, оскільки він полегшить розгляд справ і кодифікує господарські відносини. Так, у нас є Цивільний, Митний, Водний та багато інших кодексів, попри це господарське законодавство на відміну від цих актів не кодифіковано, що, на мою думку, неправильно.

На додачу до цього, скажу, що скасування Господарського кодексу України є великим ударом як для бізнесу, так і для господарських відносин в цілому, оскільки до господарських відносин входять не лише спори щодо бізнесу, а й спори з державними й комунальними підприємствами, ОСББ, кооперативами, спори щодо енергоресурсів, поставок, земельні, екологічні та антимонопольні спори тощо.

Після скасування Господарського кодексу серед науковців та правників поновились дискусії про необхідність розробки окремого «Комерційного кодексу», в якому будуть систематизовані норми пов’язані з підприємницькою та будь-якою іншою комерційною діяльністю.

Яка Ваша думка з цього приводу? Та які ключові елементи повинні бути висвітлені у «Комерційному кодексі» ?

В першу чергу, комерційний кодекс має врегульовати питання, які пов’язані з господарською діяльністю, наприклад надати визначення для великої кількості понять, таких як: «господарська діяльність», «корпоративні правовідносини», «земельні правовідносини» та визначення для інших видів відносин, які розглядаються господарськими судами.

Також необхідно врегулювати саме у комерційному кодексі правовідносин із товариствами з обмеженою відповідальністю та акціонерними товариствами, оскільки наразі ці правовідносини регулюється Цивільним кодексом України, ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та ЗУ «Про акціонерні товариства», попри те, що спори пов’язані з АТ та ТОВ це юрисдикція саме господарських судів.

Тому, доцільно врегулювати питання щодо заснування, організації, управління та діяльності підприємств у комерційному кодексі.

Чесно кажучи, я критично сприймаю той факт, що під час війни надали такої значущості необхідності скасуванню Господарського кодексу, але нині ми рухаємось шляхом імплементації нашого законодавство до вимог європейського законодавства, а тому зазначу той факт, що більшість комерційних кодексів країн Європейського Союзу брали за основу Комерційний кодекс Бельгії.

Так, Комерційний кодекс Бельгії має прямі посилання на директиви ЄС, врегульовує сфери  економічної конкуренції, бухгалтерського обліку, аудиту, захисту прав споживачів, розрахункових та кредитних послуг, якість товарів та послуг та антикризового регулювання, електронна комерція. Сподіюсь, що у нас буде подібний кодекс.

Як ми, так і наші читачі хотіли б дізнатись які особливості роботи судів під час воєнного стану. На скільки сильно впливають на роботу суду такі фактори як повітряні тривоги, відключення світла та ракетні обстріли.

Можливо Ви привідкриєте для нас закулісся роботи у цей складний час та розповісте, як суду вдається попри всі складнощі продовжувати свою ефективну роботу?

Перш за все, це налаштованість суддів розглядати справу й усвідомлення того, що обставини можуть бути непередбачуваними, до прикладу за 5 хвилин до засідання оголосили повітряну тривогу, в такому випадку суддя дає доручення секретарю зателефонувати сторонам і дізнатись чи готові вони приймати участь в засіданні після закінчення повітряної тривоги. Якщо сторони хочуть саме цього дня провести судове засідання і у судді не призначено інших справ - добре.

Проте, якщо у сторін є інші справи і вони не можуть очікувати на закінчення тривоги, тоді узгоджуємо зручну дату, щоб призначити наступне засідання по справі.

І таким чином ми не лише економимо час для себе й представників, але й врешті-решт вкладаємось у строки передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Тому, головне шукати способи вирішення, а не причини.

Також, у контексті війни, хочу відзначити, що наш суд з початку повномасштабного вторгнення активно допомагає Військово-медичному клінічному центру Південного регіону, закупляючи медикаменти та обладнання для госпіталю.

Наразі наше медіа реалізує всеукраїнський проект, спрямований на глибоке та всебічне дослідження процедури банкрутства в Україні. У межах цього, ми вивчаємо практику застосування чинного законодавства, аналізуємо наявні законодавчі колізії та прогалини, а також розглядаємо проблеми судової практики.

Враховуючи Ваш великий досвід, хотілося б дізнатись, які на Вашу думку найактуальніші проблеми є у спорах про банкрутство? З якими проблемами у переважній більшості випадків стикається суд, розглядаючи цю категорію справ?

Якраз нещодавно Національна школа суддів України проводила вебінар на тему: “Процесуальні аспекти розгляду справ про банкрутство”, в якому брав участь Господарський суд Одеської області, зокрема, Лілія Іванівна Грабован виступила модератором заходу, окрім того Світлана Іванівна Райчева та інші працівники суду також брали участь в ролі учасників та слухачів. Тому, однозначно, можна сказати, що питання пов’язані з банкрутством залишаються актуальними, наразі у нас є певні зміни у законодавстві, такі як нові види проваджень (банкрутство фізичних осіб), в яких ще не всі питання є врегульованими, внаслідок чого судовою практикою вирішуються певні законодавчі прогалини.

На теперішній час найактуальнішими питаннями в банкрутстві є визнання правочинів фраудаторними та покладання відповідальності на посадових осіб і засновників. При цьому, за відсутності висновку арбітражного керуючого про наявність/відсутність ознак доведення до банкрутства чи фіктивного банкрутства закрити провадження та ліквідувати підприємство неможливо, що в поточний момент є дуже важливим. Хоча цей механізм не є ідеальним, але це призвело до позитивних результатів і набуло значного поширення й іноді застосовується і в позовних провадженнях.