Суд постановив, що судові рішення повинні подаватися простою мовою

Суд постановив, що судові рішення повинні подаватися простою мовою

Якими саме мають бути судові рішення для розуміння рішення сторонами та громадськістю, - вказала ВП ВС у справі №11-164сап21.

Суть справи:

До ВРП надійшла скарга на дії судді Оболонського районного суду міста Києва по одній із справ, що він розглядав: суддя у своєму рішенні не зазначив, якими неправомірними (незаконними) діями відповідача справи завдано шкоди правам та (або) майну позивачці справи, не мотивував наявності причинного зв'язку між завданою шкодою і протиправними діями правоохоронного органу, в повній мірі не з'ясував наявності порушеного права або інтересу, за захистом якого особа звернулася до суду.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (Перша ДП ВРП) дійшла висновку: суддя, який має значний досвід роботи на посаді судді, допустив істотні порушення норм процесуального права, вчинив їх внаслідок грубої недбалості та нехтування обов'язками судді, що вплинуло на реалізацію наданих учасникам судового процесу процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Таким чином, в діях судді угледіли наявність дисциплінарного проступку.

Суддя подав скаргу до ВРП на дане рішення, але ВРП погодилося з рішенням Першої ДП ВРП. У зв'язку з цим, суддя подав скаргу на рішення ВРП, вважаючи, що дані рішення порушують принципи неупередженості, рівності та недискримінації всіх перед законом.

Позиція Великої Палати Верховного Суду:

Відповідно до пунктів 1-3 частини четвертої статті 265 ЦПК у мотивувальній частині судових рішень зазначаються фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлено відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, про наявність або відсутність підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент явно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним, враховуючи законодавство або сформовану судову практику.

Таким чином, вмотивованість судового рішення є свідченням того, що:

  1. доводи і міркування сторін (учасників) судового процесу були належним чином оцінені і враховані або відхилені судом на підставі конкретно визначених мотивів;
  2. всім зібраним у справі доказам (зібраним судом або поданим учасникам справи) було надано належну правову оцінку;
  3. дано обґрунтування прийняття (облік) і відхилення кожного доказу;
  4. наведено норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, з наданням обґрунтування того, чому ті чи інші правові норми повинні бути застосовані в конкретній спірній ситуації, враховуючи попередні два пункти.

ВП ВС вказує, що не повинно викликати сумнівів або заперечень щодо того, що всі судові рішення повинні бути:

  • зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами і громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного;
  • судові рішення повинні, в принципі, бути обґрунтованими;
  • у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін і доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору;
  • виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю і правильним розумінням прийнятого рішення;
  • обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідність відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суд може змінюватися в залежності від характеру рішення.

Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, який повинен бути застосований до судді, Рада взяла до уваги як позитивну характеристику судді, наявність двох непогашених дисциплінарних стягнень, стаж роботи на посаді судді більше п'ятнадцяти років, так і характер дисциплінарного проступку, який полягає у ставленні до виконання своїх обов'язків з грубою недбалістю.

Велика Палата дійшла висновку: ВРП і Перша ДП ВРП правильно застосували до судді дисциплінарне стягнення у вигляді  подання про звільнення з посади судді.

Таким чином, Велика Палата постановила: скаргу судді залишити без задоволення, а рішення ВРП без змін.