Що є підставою для залишення позову без розгляду?

Що є підставою для залишення позову без розгляду?

«Повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки», - вказав КАС ВС у справі №465/6555/16-ц.

Позивач звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання недійсним кредитного договору. Згідно з умовами договору сторін, позивач отримала споживчий кредит у розмірі 74 000 дол.США на термін до 02 липня 2018 року.

Позивач вказала: кредитний договір не містить відомостей про детальний розпису вартості кредитування, позивачеві не надали окремий письмовий документ з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача. Договір не містить умови, які передбачені Правилами надання банками України інформації споживачеві про умови кредитування. Позивач вказує: умови договору кредиту є несправедливими, порушують принцип рівності сторін. Банком обмежено право споживача на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про кредит.

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова позов залишено без розгляду. Мотивовано це тим, що позивач належним чином повідомлена про час, дату і місце розгляду справи, але вона повторно не з'явилася на судове засідання, зловживаючи своїми процесуальними правами, і заяву про розгляд справи в її відсутність не подала.

Ухвалою Львівського апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що останні два засідання позивача повідомляв суд шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами з повідомленням про вручення на відомі суду і зазначені самою позивачкою в її заявах адреси місця проживання, однак, адресовані позивачеві поштові відправлення поверталися з відміткою - «відсутність адресата за вказаною адресою». Заяви з повідомленням про іншу (нову) адресу місця свого проживання (перебування) позивач до суду першої інстанції не подавала і про наявність у неї засобів зв'язку суд не повідомляла. Разом з тим, обізнаність позивача про дату, час і місце розгляду даної справи, зокрема, про останньому судовому засіданні підтверджується її клопотанням про відкладення розгляду справи. За таких обставин, з урахуванням норм процесуального закону, вважається, що позивач була належним чином повідомлена про двох останніх судових засіданнях, однак, до суду не з'явилася і заяви про розгляд справи в її відсутності не подавала.

Позивач подала касаційну скаргу, просила скасувати постанови судів першої інстанції, справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Позивач стверджувала: на одне з судових засідань вона не з'явилася з поважних причин і повідомила про причини неявки. Жінка завчасно подала клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, вказала про неможливість участі, про встановлення в Україні карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби. Відповідно, дані причини є поважними.

Вона вказує: неявка сторін в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, оскільки позивач подала до суду докази на підтвердження заявлених у справі вимог. Крім того, залишення позову без розгляду можливо тільки при розгляді справи по суті, проте на час постанови оскаржуваного визначення місцевого суду підготовче провадження у справі не було закрито і справа до судового розгляду по суті не була призначена.

Як виявилося, розгляд справи неодноразово відкладався:

  • На перше засідання позивач не прибула, хоча була повідомлена про час, дату, місце розгляду справи, про причини неявки до суду не повідомила;
  • На друге засідання позивач не прибула, подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із захворюванням, проте жодних документів, що підтверджує поважність неявки в судове засідання суду не надала;
  • На третє і четверте засідання позивач також не прибула, хоча також була належним чином повідомлена про дату / час / місце розгляду справи.

При цьому в день четвертого засідання від адвоката позивачки до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з продовженням карантину, введеного внаслідок поширення гострого респіраторного захворювання. Однак, жодних документів, які б підтверджували наявність хвороби або перебування на самоізоляції позивачем не надано, також не надано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду.

Представник відповідача до суду також не прибув, але надав клопотання про розгляд справи в його відсутності, просив у разі повторної неявки позивача залишити позовну заяву без розгляду.

Позиція ВС:

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що належним чином повідомлена про час, дату і місце розгляду справи позивач повторно не з'явилася в судове засідання, зловживаючи своїми процесуальними правами, і заяви про розгляд справи в її відсутність не подавала.

Будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з позначкою про причини невручення. Вручення судової повістки представнику учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідно до частин першої, третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суду про зміну свого місця проживання (перебування, перебування) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається за останньою відомою суду адресою і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не перебуває.

Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суду про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що він належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах строку, встановленого законодавством, у тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, і першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином сповіщений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

На третє і четверте засідання судові повістки поверталися назад у зв'язку з «відсутністю адресата за вказаною адресою». Інші адреси позивач не повідомляла.

Але суд переконаний, що позивач знала про дату/часи/місце розгляду справи, адже до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, визначення судів перших інстанцій про залишення позовної заяви позивачки без розгляду правильні.

Учасники судового процесу та їх представники повинні сумлінно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, суд зобов'язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Таким чином, ВС постановив:

Касаційну скаргу позивачки залишити без задоволення. Ухвалу Франківського районного суду міста Львова та постанову Львівського апеляційного суду залишити без змін.