Принцип доказування у дії: Аналіз кейсу Департаменту комунальної власності ОМР vs. ПП «Аріанта»

Ефективність захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання у суді прямо залежить від якості доказової бази. Нещодавній судовий розгляд у Господарському суді Одеської області у справі №916/3405/24 став черговим підтвердженням цього принципу: відсутність належних доказів може унеможливити їх визнання судом.

На початку серпня 2024 року до Господарського суду Одеської області звернувся Департамент комунальної власності Одеської міської ради з позовною заявою до Приватного підприємства “Аріанта”.

У своїй позовній заяві Департамент просив суд:

• розірвати договір оренди № 3 нежилого приміщення від 16.05.2019, укладений між Департаментом комунальної власності ОМР та ПП “Аріанта”;
• виселити ПП “Аріанта” з нерухомого майна, яке розташоване в місті Одесі на Привокзальній площі, загальною площею 371,8 кв.м.

Аргументація позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

Департамент комунальної власності Одеської міської ради обґрунтовував свої вимоги низкою порушень умов договору оренди, допущених Приватним підприємством “Аріанта”:

1. Несплату ПП “Аріанта” орендної плати за договором протягом 2,5 років (з січня 2022 року по червень 2024 року).
2. Використання об’єкту оренди не за профільним призначенням.
3. Передача об’єкту оренди у суборенду без згоди Департаменту.
4. Невиконання умов договору щодо страхування об’єкту оренди.

Підсумки судового розгляду та оцінка доказів судом

11 квітня 2025 року Господарський суд Одеської області, розглянувши всі матеріали справи, задовольнив позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, ухваливши рішення про розірвання Договору оренди № 3 та виселення Приватного підприємства “Аріанта”.

Однак, згідно з мотивувальною частиною судового рішення, єдиною та достатньою підставою для задоволення позову став виключно факт несплати Приватним підприємством “Аріанта” орендної плати за визначений період.

Усі інші доводи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради були судом відхилені з огляду на наступне:

• Щодо використання майна не за профільним призначенням та передачі у суборенду: Судом було встановлено, що висновки Департаменту комунальної власності Одеської міської ради ґрунтувалися виключно на візуальному обстеженні, відображеному в Актах від 27.06.2024 та від 22.08.2024. Проте, вказані акти не містили посилань на належні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджували зазначені обставини. Суд вказав на відсутність об'єктивних даних щодо ведення господарської діяльності іншими суб'єктами або зміни профілю діяльності Приватного підприємства “Аріанта”.
• Щодо відсутності страхування об’єкту оренди: Даний довід Департаменту комунальної власності Одеської міської ради був спростований Приватним підприємством “Аріанта” шляхом надання до суду належних доказів – Договорів добровільного страхування № 101078149 від 02.09.2022 та № 101085312 від 02.09.2023, укладених з ПрАТ «ГРАВЕ Україна».

Висновок та практичне значення для юридичної практики

Рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/3405/24 є показовим прикладом неухильного дотримання принципів господарського судочинства, зокрема принципу змагальності сторін та обов'язку доказування. Воно підкреслює, що законність та обґрунтованість судового рішення ґрунтується на об'єктивних, належних, допустимих та достовірних доказах, а не на припущеннях чи суб'єктивних оцінках учасників процесу.

У даній справі лише беззаперечний факт невиконання Приватним підприємством “Аріанта” грошового зобов'язання (несплата орендної плати), який був підтверджений належними фінансовими документами, виявився достатнім для задоволення позовних вимог. Інші заявлені порушення, попри їх потенційну значущість, не були враховані судом через неналежну підготовку доказової бази.

Цей кейс є важливим уроком для всіх суб'єктів господарювання та їхніх юридичних радників. Він вкотре акцентує увагу на вимогах до ретельного збору, фіксації та належного процесуального оформлення доказів на всіх етапах договірних відносин та під час підготовки до судового розгляду. Ефективний захист прав та законних інтересів у господарському процесі безпосередньо залежить від здатності сторони обґрунтувати свою позицію виключно за допомогою належних та допустимих доказів.

Юрист Аліна Лебідь аналізуючи дану справу зазначає:

У випадку наявності кількох порушень, лише ті, що підкріплені належними доказами, враховуються судом. В цій справі єдиною і достатньою підставою для задоволення позову став факт несплати орендної плати у повному обсязі протягом тривалого часу. На моє переконання, відхиляючи доводи Департаменту, які не були документально підтверджені, суд фактично захистив ПП «Аріанта» від безпідставних звинувачень.

Загалом, цей кейс демонструє, що рішення суду не може ґрунтуватися на основі припущень і тільки спираючись на належні, допустимі та достовірні докази суд може прийняти справедливе рішення.

Юрист Богдан Горобець також відмітив вважливість аргументації порушень:

Я вважаю, що кожна справа вимагає індивідуального підходу та аргументованого обґрунтування порушень.

Якщо сторона у справі посилається на істотні порушення, які були допущенні іншою стороною, то будьте готові до того, що суд прийме рішення на вашу користь лише якщо ви підкріпили свої доводи належною доказовою базою.