Правові підстави стягнення аліментів на повнолітніх дітей
Сімейний кодекс України (далі – СК) чітко встановлює обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК). Способи виконання цього обов’язку визначаються за домовленістю між батьками, при цьому той із них, хто проживає окремо, може брати участь в утриманні як у грошовій, так і в натуральній формі (стаття 181 СК).
Проте, досягнення дитиною 18 років не завжди означає припинення цього обов'язку. Законодавство України передбачає випадки, коли надання матеріальної підтримки продовжується і після повноліття. Ці підстави визначені главою 16 СК і стосуються двох основних категорій: непрацездатних дітей та тих, що продовжують навчання.
Утримання повнолітніх непрацездатних дітей
Батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, за умови, що вони можуть таку допомогу надавати (стаття 198 СК).
Ключові умови:
- Непрацездатність дитини: До непрацездатних громадян належать, зокрема, особи, які досягли пенсійного віку, та особи з інвалідністю (включаючи дітей з інвалідністю), які мають стійкий розлад функцій організму, що обмежує їх життєдіяльність (Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).
- Потреба дитини в матеріальній допомозі.
- Можливість батьків надавати матеріальну допомогу: Важливо, що батьки не будуть зобов’язані утримувати повнолітню дитину, якщо вони самі є непрацездатними, потребують допомоги або їхній заробіток не дозволяє здійснювати утримання.
У разі ухилення від сплати аліментів, дитина або той із батьків, з ким вона проживає, мають право звернутися до суду для їх стягнення.
Утримання дітей, які продовжують навчання
Однією з найбільш поширених підстав продовження аліментних зобов'язань є продовження навчання повнолітньою дитиною.
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (стаття 199 СК).
Обов'язкова сукупність умов
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України (Постанова від 15.05.2006 № 3), обов’язок батьків виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів:
- Досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років.
- Продовження ними навчання (незалежно від форми навчання).
- Потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі.
- Наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Хто має право на звернення до суду
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина, а також самі повнолітні дочка, син, які продовжують навчання (стаття 199 СК).
Порядок стягнення та розмір аліментів
Порядок стягнення
Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина з підстав, передбачених статтями 198, 199 СК, здійснюється виключно у судовому порядку за новою позовною заявою (п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3).
Визначення розміру
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, виходячи з обставин, зазначених у статті 182 СК (частина перша статті 200 СК).
Суд враховує:
- Стан здоров’я та матеріальне становище дитини та платника аліментів.
- Наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
- Можливість надання утримання другим з батьків, а також своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (частина друга статті 200 СК).
- Інші обставини, що мають істотне значення.
Підсудність та відповідальність
Місце пред’явлення позову (Підсудність)
За загальним правилом (стаття 27 ЦПК України), позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим місцем її проживання або перебування (відповідача).
Проте, для позовів про стягнення аліментів, Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК) встановлює альтернативну підсудність (стаття 28 ЦПК). Такі позови можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Відповідальність за прострочення сплати
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти, одержувач має право на стягнення неустойки (пені). Розмір пені становить один відсоток суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100 відсотків заборгованості (стаття 196 СК).
Суд має право зменшити розмір пені з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Таким чином, українське сімейне законодавство гарантує матеріальну підтримку повнолітнім дітям у разі їхньої непрацездатності або продовження ними здобуття освіти, встановлюючи при цьому чіткі правові механізми для стягнення цих коштів.