Правове регулювання прийняття спадщини з борговими зобов’язаннями

Правове регулювання прийняття спадщини з борговими зобов’язаннями

Спадщина  це не завжди виключно про нерухомість, гроші чи інше майно. Разом із цим до спадкоємців можуть перейти і боргові зобов’язання померлого. Тобто, приймаючи спадщину, ви не лише отримуєте майнові права, а й відповідальність перед кредиторами.

Які зобов’язання не можуть перейти у спадок?

Все майно та майнові зобов’язання, які належали людині на момент смерті та не були припинені у зв’язку з цією подією, можуть бути успадковані. Проте є винятки, які стосуються особи спадкодавця. 

Не переходять у спадок, зокрема:

  • особисті немайнові права (наприклад, право на ім’я, особиста гідність);
  • право на аліменти, пенсію чи соціальні виплати, встановлені законом;
  • право на компенсацію шкоди завданої каліцтвом чи іншими проблемами зі здоров'ям;
  • членство в об’єднаннях або підприємствах (якщо інше не передбачено їхніми статутами);
  • зобов’язання, які можна виконати тільки особисто (наприклад, послуга, яку мав надати лише спадкодавець).

Чи повинні спадкоємці повідомити кредитора про відкриття спадщини?

Якщо ви знаєте, що у спадщині є борги або майно під заставою, — обов’язково повідомте кредитора спадкодавця про відкриття спадкової справи. Сам кредитор має діяти в межах чітко визначеного строку: він повинен звернутись з вимогами до спадкоємців не пізніше ніж через 6 місяців після того, як вони отримали свідоцтво про право на спадщину.

Якщо кредитор не знав про прийняття спадщини — строк починає рахуватись з моменту, коли йому стало відомо про спадкування. Та якщо кредитор пропустить встановлені строки, він втрачає право вимагати повернення боргу.

Яку частину боргів має сплатити спадкоємець

Спадкоємці зобов’язані погасити борг лише в межах вартості спадкового майна. Кожен — відповідно до своєї частки спадщини. Це може бути одноразовий платіж, або інший спосіб, якщо про це домовились із кредитором. Якщо такої згоди немає, то кредитор може подати до суду й вимагати стягнення з  майна, яке перейшло до спадкоємця у натурі.

Чи можна відмовитися від спадщини?

Так, спадкоємець має право самостійно вирішити — приймати спадщину чи ні. Але важливим є те, що прийняти її «частково» або з умовами — не можна. 

Існує також автоматичне прийняття спадщини. Якщо людина постійно проживала з померлим на момент смерті і протягом шести місяців не заявила в письмовому вигляді про відмову, то  вважається, що вона прийняла спадок.

Зверніть увагу, що особи з інвалідністю, малолітні, неповнолітні та недієздатні особи незалежно від місця проживання стають спадкоємцями автоматично. Вони можуть відмовитися від спадщини виключно за згодою батьків, піклувальників або відповідних органів опіки та піклування.

Коментар юриста Юридичної компанії «Legal Partner»

Юрист «Legal Partner», Вікторія Колода, підкреслює: «Спадщина — це не лише права, а й обов'язки. Спадкоємці завжди повинні пам'ятати, що згідно зі статтею 1282 Цивільного кодексу України, вони зобов'язані задовольнити вимоги кредитора виключно в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Це означає, що, наприклад, якщо вартість успадкованого майна становить 50 000 грн, а борг спадкодавця — 100 000 грн, спадкоємець буде відповідати за борг лише в межах 50 000 грн. Кредитор не має права вимагати погашення боргу за рахунок особистого майна спадкоємця, що не є частиною спадщини.

Крім того, варто звернути увагу на терміни. Відповідно до статті 1281 ЦК України, кредитор має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців протягом шести місяців. Верховний Суд у постанові Великої Палати у справі № 522/407/15-ц роз'яснив, що цей строк не є позовною давністю. Його пропуск призводить до втрати кредитором права вимоги, а не лише до відмови у позові. Тобто, якщо кредитор не звернувся до спадкоємців у встановлені строки, він втрачає право вимагати повернення боргу.

З огляду на це, перед прийняттям спадщини рекомендується ретельно перевірити наявність боргів у спадкодавця, зокрема, у Єдиному реєстрі боржників, в судовому реєстрі та в Автоматизованій системі виконавчих проваджень. Такий підхід допоможе спадкоємцю уникнути небажаних фінансових зобов’язань та захистити свої права.

Також варто знати, що у спадщину переходять не лише борги за цивільно-правовими договорами, а й, наприклад, заборгованість за аліментами, присуджена судом за життя спадкодавця. Верховний Суд у своїх постановах, зокрема у справі № 199/5826/16-ц, неодноразово підтверджував, що зобов’язання зі сплати аліментів, як нерозривно пов'язане з особою, припиняється зі смертю, але заборгованість за ними, що накопичилася за життя боржника, входить до складу спадкової маси і має бути погашена спадкоємцями за рахунок успадкованого майна.

Крім того, треба наголосити, що смерть боржника не є підставою для припинення нарахування відсотків за кредитом. Якщо спадкоємець приймає спадщину, він має виплачувати не лише основну суму боргу, а й відсотки, які продовжують нараховуватися з дня відкриття спадщини (тобто з дня смерті спадкодавця). Остаточний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, визначається на час винесення судового рішення.

І наостанок хочу зазначити, що якщо у померлого було кілька спадкоємців, які прийняли спадщину, вони несуть солідарну відповідальність за його борги. Це означає, що кредитор має право вимагати повного погашення боргу від усіх спадкоємців разом або від будь-кого з них окремо. Той зі спадкоємців, хто повністю погасив борг, має право звернутися до інших із вимогою про відшкодування їхніх часток у порядку регресу.».

Консультація актуальна станом на 7 серпня 2025 року.

Матеріал підготовлено на основі роз’яснення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України