Перереєстрація права власності до 2013 року – обов’язок чи право власника
З 1 січня 2013 року в Україні відбулася ключова трансформація у сфері обліку майнових прав: було запроваджено нову систему державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та повноцінно запрацював Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Ця зміна викликала чимало запитань серед власників, чиї права були зареєстровані за старими правилами – підприємствами Бюро технічної інвентаризації (БТІ).
Понад десятиліття по тому, у 2025 році, варто вкотре розставити всі крапки над "і": чи потрібно "перереєстровувати" своє право власності, якщо воно було оформлене до 2013 року?
Чинність прав, набутих до 2013 року: державна гарантія
Головне, що слід пам'ятати: Реєстр прав власності на нерухоме майно, який вели підприємства БТІ, став архівною складовою частиною новоствореного ДРРП.
Законом було чітко визнано дійсними всі зареєстровані до 2013 року речові права на нерухоме майно, включно з правом власності.
Важливо: Власнику, право власності якого зареєстровано до 2013 року, не потрібно вчиняти жодних дій для визнання державою його права власності. Його право є дійсним і захищеним на рівні закону.
Перереєстрація як право, а не обов'язок
Попри визнання чинності прав, набутих до 2013 року, власник має право за власним бажанням звернутися за державною реєстрацією свого права власності вже безпосередньо в ДРРП.
Це добровільне рішення, і воно має суттєвий бонус: така державна реєстрація є безкоштовною. Внесення відомостей до сучасного реєстру може значно спростити майбутні операції з нерухомістю (продаж, дарування, спадкування тощо), оскільки вся інформація буде доступна в актуальній електронній базі.
Покрокова інструкція: Як зареєструвати право, набуте до 2013 року, у ДРРП?
Якщо власник вирішив скористатися цією можливістю, процес реєстрації є доволі чітким.
Крок 1: Підготовка документів
Для проведення державної реєстрації потрібно мати документи, що підтверджують набуття права власності. Це можуть бути:
- Свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
- Договір купівлі-продажу, дарування, міни.
- Свідоцтво про право на спадщину.
- Інший документ, що відповідно до законодавства підтверджує набуття права власності.
Але що робити, якщо документи втрачені?
Навіть якщо оригінали документів втрачено, знищено чи пошкоджено – це не стане на заваді. Законодавство дозволяє провести державну реєстрацію права власності, використовуючи відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно чи паперових носіїв інформації підприємств БТІ.
Крок 2: Куди звернутися?
Звернутися для проведення державної реєстрації можна до:
- Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).
- Нотаріуса.
Звернутися можна до будь-якого ЦНАПу чи нотаріуса у межах області, де розташоване нерухоме майно.
Важливе виключення для окремих регіонів: Якщо нерухоме майно розташовано в Автономній Республіці Крим, місті Севастополь, Донецькій, Сумській, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській, Херсонській, а також, з 13 жовтня поточного року, у Чернігівській областях, звернутися можна до будь-якого ЦНАПу чи нотаріуса в межах всієї території України.
Крок 3: Електронна подача через "Дію"
Власники також мають можливість подати заяву про державну реєстрацію права власності в електронній формі через портал "Дія".
Слід врахувати, що ця опція поки що недоступна для міста Києва, а також Луганської та Донецької областей.
Результат реєстрації
За результатом звернення власник отримує внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Якщо документи, що посвідчують право власності, подавалися в паперовій формі, вони повертаються заявнику.
Таким чином, реєстрація права власності набуте до 2013 року у ДРРП не є юридичним обов'язком, але є вигідною, безкоштовною процедурою, що уніфікує інформацію про майно у єдиній, сучасній державній базі.
Матеріал підготовлено на основі роз’яснення Міністерства юстиції України
