Одещина серед лідерів за кількістю справ про банкрутство у 2025 році

За даними Oпендатабот в Україні все більше людей вирішують офіційно визнати себе неплатоспроможними. За даними Верховного Суду, лише за перші шість місяців 2025 року було відкрито 577 справ про банкрутство фізичних осіб. Це на третину більше, ніж за той самий період минулого року. У середньому в країні щодня з’являється три нові заяви про визнання банкрутом.

Одеська область посідає друге місце серед регіонів України за кількістю відкритих справ про банкрутство фізичних осіб. За перше півріччя 2025 року було відкрито 47 справ про банкрутство фізичних осіб. На першому місці — Київ, де за півроку відкрили 90 справ, а на третьому — Київська область із 46 справами. Високі показники простежуються також у Львівській (43)  та Вінницькій (41) областях.

Процедура банкрутства з’явилася у 2019 році, але активно українці почали нею користуватись лише починаючи з 2021 року. Так, за останні 5 років було відкрито 2948 справ, з яких 496 - у 2021 році, 374 - у 2022 та 575 - у 2023. За 2024 рік було зафіксовано найбільшу кількість таких справ (926), а за перше півріччя 2025 року - вже 577. 

Що стосується гендерного розподілу, то у 2021 році 52% заяв щодо банкрутства подали чоловіки, а 48% — жінки. Втім, у 2022 та 2025 роках невелика перевага спостерігається вже на боці жінок. За перше півріччя 2025 року вони подали 293 заяви, а чоловіки — 284.

Адвокат і арбітражний керуючий, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих, фахівець з питань банкрутства, Денис Лихопьок вважає, що зростання кількості справ — це не випадковість, а закономірний процес:

«Процедура банкрутства поступово стає більш прогнозованою: судова практика напрацьовується, учасники процесу набувають досвіду, а механізм працює злагодженіше. Водночас кредитори — банки та фінансові установи — стають вимогливішими до умов списання чи реструктуризації боргів. Варто розуміти, що процедура банкрутства не є панацеєю для легкого та безболісного списання боргів. Наслідки від визнання неплатоспроможності відгукуватимуться людині щонайменше кілька років».

Денис Лихопьок також зазначає, що й досі залишаються питання, які потребують законодавчого доопрацювання. Це, зокрема, податкові наслідки після реструктуризації або списання боргів, а також взаємодія з виконавчими провадженнями та іншими судовими справами, які часто залишаються поза межами провадження про неплатоспроможність.