Наслідки нецензурної лексики в процесуальних документах, що подаються суду

«Нецензурна лексика, образливі і лайливі слова по відношенню до учасників судового процесу, представників суду і суддів не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, ні в інших процесуальних документах», - вказує ВС у справі № 274/4944/20.

Суть справи:

У липні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Бердичевтеплоенерго» про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області позовну заяву до КП «Бердичівтеплоенерго» залишено без розгляду. Позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу позивача на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, повернули особі, яка її подала.

Апеляційний суд виходив з того, що скарга містить образливе висловлювання на адресу судді суду першої інстанції, яке не відповідає стилю спілкування в діловому мовленні, використовуваний в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою, посадовими особами). Такий виклад скарги є проявом неповаги до суду, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, а тому колегія суддів дійшла висновку, що подання такої скарги є зловживанням позивачем його процесуального права, невиконанням обов'язку керуватися завданням цивільного судочинства.

Позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу. У касаційній скарзі він просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги є безпідставними. У поданій апеляційній скарзі відсутні лайливі або інші нецензурні слова та висловлювання стосовно судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області. Твердження про наявність образливих і лайливих слів є надуманими і є уявою судді. Всі висловлювання були цитуванням відомих політиків і народних депутатів України щодо їхньої думки про нинішніх корупційних суддів.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги в межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Позиція ВС:

Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України: суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з зазначенням недоліків позовної заяви, спосіб і терміном їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до постанови суду в установлений строк виконає вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви в строк, встановлений судом, заява вважається поданою і повертається позивачу.

Повага до честі і гідності, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Учасники справи зобов'язані проявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова або символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, інших учасників процесу, їх представникам та суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, клопотання з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників процесу та їх представників.

Якщо подання скарги/заяви/клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу/заяву / клопотання.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що подання позивачем такої апеляційної скарги є проявом неповаги до суду і як наслідок - зловживанням процесуальними правами. Тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги позивачу.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з відповідною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Доводи касаційної скарги не спростовують наявність у змісті апеляційної скарги образливих висловлювань на адресу судді суду першої інстанції, які суперечать стилю спілкування в діловому мовленні.

До того ж, зазначені у касаційній скарзі доводи Верховний Суд також вважає необґрунтованими та виключно суб'єктивними судженнями заявника, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення ним законодавства України та незгоди з обставинами, встановленими судом апеляційної інстанції в оспорюваній постанові.

Таким чином, ВС постановив: касаційну скаргу позивача залишити без задоволення. Постанову Житомирського апеляційного суду залишити без змін.