КГС ВС вказав, щодо незмінності черговості вимог кредиторів при зміні законодавства

Якщо вимоги кредитора визнані судом та включені до реєстру з певною черговістю згідно з раніше чинним законодавством і таке рішення набрало законної сили та не скасоване у встановленому порядку, то перегляд черговості цих вимог виключно на підставі зміни законодавчих норм є неможливим.

Зміни у законі не належать до передбачених законодавством про банкрутство підстав для внесення змін до реєстру вимог кредиторів, зокрема щодо черговості їх задоволення.

Провадження у справі про банкрутство ТОВ «Ексліфтбудсервіс» пройшло шлях від формування реєстру вимог кредиторів, одним з яких стало і Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС (шоста черга), до визнання Товариства банкрутом та введення ліквідаційної процедури.

Податковий орган ініціював внесення змін до реєстру кредиторів шляхом перегляду черговості погашення своїх грошових вимог з шостої черги у третю, посилавшись на зміну профільного законодавства (набрання чинності КУзПБ).

Суд першої інстанції заяву податкового органу задовольнив, тоді як апеляційний суд не погодився з таким рішенням та відмовив у задоволенні заяви про внесення змін до реєстру кредиторів ТОВ «Ексліфтбудсервіс».

ОЦІНКА СУДУ

На момент постановлення оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду діяли норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент звернення із заявою про визнання кредиторських вимог) (далі – Закон про банкрутство) і судом відніс грошові вимоги кредитора до шостої черги, врахувавши що заява з кредиторськими вимогами податкового органу до ТОВ «Ексліфтбудсервіс» подана після спливу строку, встановленого ст. 23 згаданого Закону. Така ухвала набрала законної сили та є чинною.

21.10.2019 введено в дію КУзПБ, згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

КГС ВС наголосив, що податковий орган звернувся із заявою про визнання грошових вимог у період дії Закону про банкрутство (в редакції від 19.01.2013), тобто майже за три роки до набрання чинності КУзПБ. Оскільки на моменти виникнення, перебігу та закінчення тридцятиденного строку для подання відповідної заяви діяв попередній закон, суд розглянув її по суті та ухвалив остаточне рішення про задоволення вимог із чітким визначенням їхньої черговості згідно з чинними на той час нормами.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, зокрема відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп).

КГС ВС виснував, що зміни у спеціальному законодавстві про банкрутство, зокрема КУзПБ, щодо черговості задоволення вимог кредиторів не можуть слугувати самостійною підставою для внесення змін до затвердженого судовою ухвалою реєстру вимог кредиторів. Якщо вимоги кредитора визнані судом та включені до реєстру з певною черговістю згідно з раніше чинним законодавством і таке рішення набрало законної сили та не скасоване у встановленому порядку, то перегляд черговості цих вимог виключно на підставі зміни законодавчих норм є неможливим.

Отже, зміни у законі не належать до передбачених законодавством про банкрутство підстав для внесення змін до реєстру вимог кредиторів, зокрема щодо черговості їх задоволення.

КГС ВС залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 11.02.2026 у справі № 910/8404/15-г можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/134265680