КГС ВС щодо юрисдикції при розгляді спорів фізичних осіб про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута за відсутності провадження у справі про банкрутство

За відсутності справи про банкрутство боржника внаслідок втрати судового провадження та неможливості його відновлення, спір щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна такого боржника та укладеного за його результатами договору, в якому позивачем є фізична особа, що не є підприємцем, з урахуванням характеру спірних правовідносин та суб'єктного складу сторін, підлягає розгляду в порядку цивільного, а не господарського судочинства.

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Київської області про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ЗАТ «Київгума» (відповідач-1 у стані ліквідації, Товариство), яке було виставлено на продаж арбітражним керуючим ліквідатором Товариства, та укладеного за його результатами договору. 

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що на оспорюваному аукціоні ЗАТ «Київгума» було виставлено на продаж та реалізовано майно, яке йому не належало та не входило до складу ліквідаційної маси, всі права на майно відповідно до умов договору про пайову участь у реконструкції раніше були передані на користь ТОВ «Укрінформсервіс», а останнім — згодом, на користь залученого за інвестиційним договором інвестора ОСОБА_1 (позивач). 

Водночас, скаржник – фізична особа ОСОБА_4 (яка також зверталась з апеляційною скаргою) наполягала на тому, що оспорюване рішення безпосередньо зачіпає її права, як власника нерухомого майна, право власності на яке вона набула згідно договору купівлі-продажу від 19.06.2015, посвідченого приватним нотаріусом. Це майно належало ЗАТ «Київгума» та вибуло з його володіння внаслідок реалізації в рамках ліквідаційної процедури шляхом продажу з відкритих торгів, які оспорюються позивачем. 

Обґрунтовуючи необхідність своєї участі в цій справі ОСОБА_4 наголошувала на тому, що станом на дату звернення позивача з позовом вона є власником майна, що було відчужене за оспорюваним договором. 

Місцевий господарський суд позов задовольнив частково: визнав недійсними результати аукціону, який відбувся 21.10.2014 на торгах Правобережної товарної біржі з продажу майна ЗАТ «Київгума», в частині продажу лоту № 3; визнав недійсним договір купівлі-продажу від 22.10.2014 № 3 між ЗАТ «Київгума» та ТОВ »Консультаційна фірма WELCOME» як комісіонером ТОВ «Технічне промислове постачання», укладений за результатами аукціону; стягнув з відповідачів на користь позивача по 1051 грн судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовив. 

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що результати оспорюваного аукціону з продажу майна ЗАТ «Київгума» в частині проданих лотів №№ 1–2, 4–10, жодним чином не порушують права позивача, так як остання не є власницею майна.

За результатами розгляду апеляційної скарги ЗАТ «Київгума» в особі ліквідатора згадане судове рішення залишено без змін. А апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА-4 (не була учасником аукціону, не є сторону оскаржуваного договору) закрито. 

ОЦІНКА СУДУ 

Основною вимогою позову фізичної особи ОСОБА_1 у даній справі було визнання недійсними результатів аукціону, а похідною — визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, проданого на цьому аукціоні. 

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у цій справі у позивача — ОСОБА_1 та у скаржника-1 — ОСОБА_4, як фізичних осіб, існує цивільний інтерес щодо майна та майнових прав, проданого ліквідатором боржника ЗАТ «Київгума». Тобто спірні відносини між сторонами не мають ознак господарських та доказів існування між сторонами спору щодо господарських відносин, які б ґрунтувалися на підставі договору або закону; позов спрямований на захист цивільного права щодо захисту порушених прав фізичних осіб стосовно спірного майна. 

Судова палата КГС ВС зазначила, що оскільки Господарський суд Автономної Республіки Крим визнав ЗАТ «Київгума» банкрутом та відкрив стосовно нього ліквідаційну процедуру (постанова від 08.11.2013 у справі № 5002-19/5719.2-2010), позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства про визнання результатів аукціону та укладеного за його результатами договору недійсними, із врахуванням суб’єктного складу сторін, предмета спору та характеру правовідносин мали б розглядатися господарським судом в межах справи про банкрутство ЗАТ «Київгума» із застосуванням положень п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України та ст. 7 КУзПБ. Адже реалізація майна банкрута має відбуватися у справі про банкрутство під контролем суду, який розглядає таку справу, що повністю відповідає приписам та меті КУзПБ та інтересам учасників справи. 

Однак провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Київгума» було втрачено, а його відновлення є неможливим, оскільки втрата сталася до закінчення судового розгляду. Інші відомості щодо подальшого провадження справи про банкрутство ЗАТ «Київгума» у згаданій справі відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 

Судова палата зауважила, що процесуальний закон прямо не визначає матеріально-правові наслідки для сторін втраченого провадження у справі. Водночас цей закон встановлює правила, умови та підстави відновлення втраченого судового провадження в господарській справі (р. VIII ГПК України). 

Норми ГПК України також не містять законодавчого визначення поняття «втрачене судове провадження», однак, виходячи з їх змісту, під втратою судового провадження слід розуміти повну або часткову втрату господарської справи, якій присвоєно порядковий номер та заведено статистичну картку та у якій має місце відображення усіх процесуальних дій та актів в межах такого провадження. 

При цьому з урахуванням ст. 357 ГПК України відновлені можуть бути як всі, так і частина документів (окремий документ) конкретної господарської справи позовного, наказного провадження або справи про банкрутство, яке було закінчене ухваленням рішення або постановленням ухвали про його закриття.

Оскільки відновлення втраченого судового провадження не вирішує питання щодо суб’єктивних матеріальних прав та обов’язків осіб, а є судовим захистом процесуальних прав, які пов’язані з втратою судового провадження, законодавець виключив можливість відновлення судового провадження, яке було втрачене до закінчення судового розгляду. 

Це зумовлене тим, що особа в такому разі не позбавлена можливості реалізувати захист свого порушеного, оспореного чи невизнаного права або охоронюваного законом інтересу шляхом подання нового позову, що прямо передбачено ч. 5 ст. 361 ГПК України. 

У зв’язку з викладеним, встановлені у цій справи обставини втраченого провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Київгума», розгляд якої не був завершений, що унеможливлює його відновлення, також унеможливлюють у зв’язку з цим здійснення як подальшого провадження у такій справі про банкрутство, так і провадження з вирішення спору у межах такої справи про банкрутство за правилами ст. 7 КУзПБ. 

Ураховуючи обставини, які склалися в справі, з огляду на характер спору та суб’єктний склад учасників справи, норми ст. 20 ГПК України і ст. 19 ЦПК України, БП КГС ВС виснувала, що цей спір не підлягає розгляду за правилами ст. 7 КУзПБ, а тому має розглядатись в порядку цивільного, а не господарського судочинства. 

За результатом розгляду касаційних скарг БП КГС ВС скасувала рішення судів попередніх інстанцій та закрила провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, роз’яснивши позивачу, що суд за його заявою вправі постановити в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи. 

Детальніше з текстом постанови СП КГС ВС від 09.07.2025 у справі № 911/675/20 можна ознайомитися https://reyestr.court.gov.ua/Review/129405012