КЦС ВС зазначив, що реєстрація місця проживання спадкоємця за однією адресою зі спадкодавцем не є достатньою підставою для прийняття спадщини

Реєстрація місця проживання спадкоємця за однією адресою зі спадкодавцем не є достатньою підставою для підтвердження фактичного прийняття спадщини. Необхідно встановити факт постійного спільного проживання на момент відкриття спадщини 

25 лютого 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури у справі за заявою керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради Берестинського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою. 

На обґрунтування заявлених вимог заявник вказував, що на території селищної ради знаходяться земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які належали померлій ОСОБА_1, після смерті якої відсутні спадкоємці за законом та за заповітом, які б прийняли спадщину, строк на прийняття якої сплив ще до введення воєнного стану на території України, тому спадщина, до складу якої входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення, має бути визнана відумерлою. 

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні заяви, мотивуючи своє рішення тим, що спадщина не може бути визнана відумерлою, якщо наявний спадкоємець за законом, зареєстрований за останньою адресою спадкодавця, що свідчить про можливе фактичне прийняття спадщини відповідно до ст. 1268 ЦК України. 

ВС не погодився з висновками судів попередніх інстанцій, скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду, зазначив, що ЦК України запобігає таким ситуаціям, коли відсутність спадкоємців має наслідками відсутність власників спадкового майна та його занепад, а тому передбачає у такому випадку перехід прав на це майно до територіальної громади за місцем знаходження цього майна. 

Однією із обов’язкових умов визнання спадщини відумерлою є відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття. 

У цій справі встановлено, що ОСОБА_2, який є братом спадкодавця, у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, проте його зареєстроване місце проживання збігається з останнім місцем проживання спадкодавця, що може свідчити про фактичне прийняття ним спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України. 

Однак сама лише реєстрація місця проживання особи разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України не свідчить про своєчасність прийняття спадщини. 

ВС виснував, що ч. 3 ст. 1268 ЦК України вимагає проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрація місця проживання за однією адресою зі спадкодавцем, що можуть бути відмінними один від одного. 

Детальніше з текстом постанови КЦС ВС від 25.02.2026 у справі № 624/93/25 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/134456250