КЦС ВС зазначив, що спадкоємець, який не є стороною виконавчого провадження, має право звернутися до суду з позовом про зняття арешту з майна

КЦС ВС зазначив, що спадкоємець, який не є стороною виконавчого провадження, має право звернутися до суду з позовом про зняття арешту з майна

Спадкоємець, який не є стороною виконавчого провадження, якому накладено арешт на майно, має право звернутися до суду з позовом про зняття арешту з цього майна, незалежно від стадії оформлення документів про право на спадщину. Процесуально належним способом захисту є позов, а не скарга на дії виконавця

12 листопада 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Мілевський П. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Дарницький ВДВС у м. Києві про зняття арешту з нерухомого майна. 

На обґрунтування заявлених вимог заявник посилалась на те, що вона із чоловіком є співвласниками квартири. Чоловік помер, а вона, звернувшись до нотаріуса з метою оформлення спадщини, отримала відмову з посиланням на наявність арешту, накладеного на квартиру. З’ясувалось, що цей арешт накладений постановою ВДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 30.06.2005, однак будь-які виконавчі провадження щодо неї чи її чоловіка на примусовому виконанні у Дарницькому ВДВС не перебувають. 

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивач не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки у цьому випадку законом передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця. 

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та додатково зазначив, що зі змісту позовної заяви вбачається, що між сторонами відсутній спір про право власності на майно, на яке накладений арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, тому заяву ОСОБА_1 про звільнення майна з під-арешту належить розглядати в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Позивач не довела порушення її права чи безпосереднього інтересу, обрала неправильний спосіб захисту. 

Верховний Суд не погодився з висновками судів, судові рішення скасував, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке. 

Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. 

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено ЗУ «Про виконавче провадження». 

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 756/12092/24 (провадження № 61-6543св25) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/131791809