КЦС ВС визнав поважною причину пропуску строку через скасування ліквідації

Скасування ліквідації підприємства після звільнення працівника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є поважною причиною пропуску строку звернення до суду за захистом трудових прав, оскільки лише з моменту припинення ліквідаційної процедури працівник об'єктивно дізнається про порушення свого права на працю та набуває реальної можливості на його захист

21 травня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Інфраструктура Сумщини» (далі – ДУ «Інфраструктура Сумщини») про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 

На обґрунтування заявлених вимог позивач посилалась на те, що її звільнено внаслідок ліквідації підприємства. Проте 24 квітня 2024 року ліквідаційне розпорядження втратило чинність, а підприємство реорганізували в ДУ «Інфраструктура Сумщини», що стало правонаступником. Вважала, що ліквідація не відбулась, а її звільнення незаконне. 

На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду посилалася на те, що на момент її звільнення були відсутні підстави вважати незаконним її звільнення, оскільки підприємство ліквідовувалося. Лише після видання 24 квітня 2024 року розпорядження, яким припинено ліквідаційну процедуру роботодавця, її право на працю об`єктивно було порушено. 

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив у зв’язку із пропуском місячного строку на звернення до суду з позовом про порушення трудових прав. 

Апеляційний суд рішення суду першої інстанції змінив, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції своєї постанови. Апеляційний суд погодився з судом першої інстанції щодо правомірності відмови у задоволенні позову через пропуск строку на звернення до суду, проте визнав, що звільнення було незаконним, оскільки підприємство не ліквідовано, а реорганізовано, однак зазначив, що скасування ліквідації не є поважною причиною для поновлення цього строку.

Верховний Суд не погодився з висновками апеляційного суду, постанову скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке. 

Звільнення працівника у зв’язку з ліквідацією підприємства є правомірним лише за умови фактичного припинення його діяльності. Якщо ліквідацію скасовано, а підприємство реорганізовано, то правові підстави для звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України відсутні, а таке звільнення є незаконним. 

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник має право звернутися до суду у справах про звільнення — в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення; у справах щодо інших трудових спорів — у тримісячний строк з дня, коли дізнався або мав дізнатися про порушення свого права. 

Згідно зі ст. 234 КЗпП України у разі пропуску цих строків із поважних причин суд може їх поновити, якщо з дня вручення наказу або повідомлення про виплати минуло не більше року. Поважність причин оцінюється судом індивідуально. 

У цій справі позивача було звільнено у зв’язку з ліквідацією підприємства, однак згодом ліквідацію скасовано, і підприємство реорганізовано. Апеляційний суд визнав порушення її трудових прав, проте відмовив у позові через пропуск строку, не оцінивши належним чином причин такого пропуску та клопотання про поновлення строку. 

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 592/7164/24 (провадження № 61-2475св25) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/127537662