КЦС ВС щодо початку перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення

Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення визначальним є факт вручення працівнику копії наказу про звільнення, а не момент, коли він дізнався про таке звільнення. 

29 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ДСГП «Ліси України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. 

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що він працював на посаді майстра лісу. Його було звільнено у зв’язку із закриттям філії за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивач уважав звільнення незаконним, оскільки роботодавець не запропонував йому жодної вакантної посади, на яку він міг би бути переведений. 

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову через пропуск встановленого ст. 233 КЗпП України місячного строку звернення до суду з позовом про поновлення на роботі. Суди виходили з того, що позивач дізнався про своє звільнення у грудні 2024 року, а до суду звернувся лише у жовтні 2025 року. 

ВС не погодився з висновками судів, постанову апеляційного суду скасував, а справу направив на новий апеляційний розгляд з огляду на таке. 

Працівник має право звернутися до суду в місячний строк саме з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення (ч. 2 ст. 233 КЗпП України). 

Тобто для такої категорії трудових спорів встановлено спеціальне правило обрахунку початку строку виникнення права на звернення до суду, відмінне від загального правила, згідно з яким виникнення цього права пов`язується з моментом, коли працівник дізнався або за всіма обставинами повинен був дізнатися про порушення свого права. 

Суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин щодо того, чи була вручена позивачу копія наказу про звільнення і якщо так, то коли саме. 

Оскільки матеріали справи не містять доказів вручення копії наказу, висновок про пропуск строку лише на підставі того, що позивач дізнався про звільнення, є передчасним і помилковим. 

Суд зобов’язаний перевірити обставини вручення наказу «ex officio» (за власною ініціативою), оскільки дотримання строків звернення у трудових спорах є складовою механізму реалізації права на судовий захист. 

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 29 липня 2026 року у справі № 279/6637/25 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/138680994.