Хто відноситься до спадкоємців четвертої черги: позиція ВС

«У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини», - вказав КАС ВС у справі №646/1310/20.

Згідно з матеріалами справи: у Харкові позивач звернувся до суду з проханням встановити факт проживання однією сім'єю. У позивача померла мачуха, в слідстві чого відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частини квартири, інша 1/2 належить позивачеві.

Батько позивача одружився на жінці, яка й стала позивачеві мачухою. Пара отримала в безстрокове користування житло - квартиру.  Батько позивача помер, а квартира, відповідно до свідоцтва про право власності на житло, стала належати на праві приватної спільної сумісної власності позивачеві і його мачусі. Зареєстровані в квартирі були також позивач і мачуха.

Позивач вказував, що є єдиним спадкоємцем після смерті мачухи і в шестимісячний термін звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - він не подав пакет документів, що підтверджує родинний зв'язок зі спадкодавцем або наявність заповіту, що необхідно для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Позивач зазначав, що проживав з мачухою більше п'яти років до часу відкриття спадщини. Встановити факт проживання однією сім'єю має для нього юридичне значення, встановити цей факт іншим шляхом - неможливо. Чорнозаводський районний суд м. Харкова задовольнив заяву позивача та визнав факт проживання однією сім'єю, у зв'язку з чим позивач має право отримати спадщину, адже він проживав з мачухою більше п'яти років до відкриття спадщини.  Суд почитав, що позивач довів факт проживання однією сім'єю: за цей час позивач і його мачуха були пов'язані спільним побутом, разом вели господарство, ділили загальні витрати, спрямовані на забезпечення життєдіяльності сім'ї.

Задоволення заяви позивача не влаштувало Харківську міську раду, яка подала до суду апеляційну скаргу. Харківський апеляційний суд залишив скаргу без задоволення: суд першої інстанції дійшов правильного висновку, а Харківська міська рада протягом тринадцяти років будь-яких заяв про визнання частини спірної квартири відумерлим майно не подавала, судових рішень з цього приводу не було.

Спірна квартира на праві спільної сумісної власності належить заявнику та померлій жінці. Харківський міський суд вказав, що наявність у Харківської міської ради інтересу до спірної квартири не свідчить про наявність спору про право. У даній справі встановлюються обставини, необхідні для звернення заявника в нотаріальну контору з метою вирішення питання щодо оформлення права власності на спадкове майно, а не про відновлення порушених прав. Крім цього, інших спадкоємців у спадкодавця немає.

Харківська міська рада подала касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій наполягала на неправильному застосуванні норм матеріального права і порушенні норм процесуального права, просила скасувати зазначені судові рішення і прийняти нове рішення про те, щоб залишили заяву позивача про встановлення факту проживання однією сім'єю без розгляду.

Позиція ВС:

Відповідно до статті 1264 ЦК України в четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Зазначений п'ятирічний термін повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Якщо постійне місце проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Надавши належну оцінку письмовим доказам, поданим заявником, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що заявник надав належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю з мачухою більше п'яти років до часу відкриття спадщини.

Доводи касаційної скарги ідентичні доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надано належну оцінку, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

У зв'язку з перерахованим вище, ВС дійшов висновку: касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, попередні судові рішення залишити без змін.