Чи мають право посадовці на відвертість в інтернеті?

Заступниця мера Подільська Олена Музичук отримала позов від місцевого жителя через свій коментар у Facebook. За словами позивача, посадовиця у соцмережі принизила його честь та гідність та поширили неправдиву інформацію. Докладнішу про цю справу, законодавче регулювання поведінки держслужбовців в інтернеті, а також про наслідки для тих, хто перетинає межу – читайте в статті КонструктивNEWS.

Позов через допис у Facebook

Мешканець Подільська Василь Михайлюк звернувся до суду з позовом, у якому звинуватив заступницю міського голови Олену Музичук у публічному приниженні його честі та гідності, а також у поширенні неправдивої інформації у соціальній мережі, що завдало йому серйозних моральних страждань.

Заступниця мера Подільська Олена Музичук

Усе через коментар, який Музичук розмістила зі свого акаунта у Facebook  3 травня 2023 року під публікацією місцевого депутата Олега Янчевського. Цитуємо коментар мовою оригіналу:

 «Василь Михайлюк ой, в конце опуса прям прояснился. Ну буду говорить на твоем языке: чмо конченное, изобразил из себя бога, за родителями ухаживать не хочешь, жену под плинтус засунул, то что эти репрессии видит ребенок, я вообще молчу. Заткнись чмо».

Позивач стверджує, що висловлювання посадовиці не відповідають дійсності й негативного вплинули на нього та на його близьких.  

«Це було публічне обговорення у мережі Facebook, і, на мій погляд, вона переступила певні межі – межі свого службового становища, а також морально-етичні межі у своїх висловлюваннях… Це позначилося на моїй роботі, ставленні до мене, до дитини, до батьків і до моєї дружини, яка працює у відділі освіти.… Я не розумію, звідки вона все це взяла, адже у нас у родині чудові стосунки – і з дружиною, і з дітьми», - каже Михайлюк.

Адвокат позивача Оксана Тарасенко наголошує, що поведінка Музичук суперечить загальним правилам етичної поведінки державних службовців, які зобов'язують посадових осіб дотримуватися ввічливості та стриманості у спілкуванні з громадянами, зокрема у публічному просторі, як-от соціальні мережі.

 «Цей коментар бачили інші мешканці міста Подільськ, що завдало моєму клієнту душевних страждань. Поширивши неправдиву інформацію, Відповідач публічно проявляє негативне ставлення до позивача та його сім’ї, що в свою чергу впливає на зниження цінності його особи – приниження його гідності», - зазначає правозахисниця.

У відповідь на журналістське звернення КонструктивNEWS у Подільській міській раді зазначили, що спір між Музичук та Михайлюком не є публічно-правовим, а «надання будь-яких коментарів та пояснень по справі за межами судового розгляду — це право сторони, а не обов'язок».

«Інформація яку Ви запросили не відображена та не задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, не отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством та не знаходиться у володінні суб'єкта владних повноважень», - додали в міськраді. 

За інформацією адвоката Оксани Тарасенко, заступниця мера Подільська через деякий час свій коментар видалила. Але свідки та фахівці вже підтвердили факт публікації цього допису й відповідні докази були долучені до матеріалів справи.

Перше засідання по цій справі в Котовському міськрайонному суді Одеської області мало відбутися 19 вересня 2024 року. За кілька днів до цього ІА КонструктивNEWS направило до суду клопотання щодо надання дозволу для його трансляції. Згодом з’ясувалося, що це судове засідання перенесли на 8 квітня 2025 року. Про причини такої значної відстрочки засідання наразі невідомо. Відповідь на журналістський запит з цього приводу в суді поки не надали. Тим часом правозахисники зауважують, що законодавство зобов’язує суддів розглядати справи у розумні строки.

«Цивільний процесуальний кодекс зобов'язує суди вчиняти будь-які процесуальні дії в розумний строк. Так, статтею 210 ЦПК України визначено, що суд повинен розпочати розгляд справи не пізніше ніж через 60 днів з дня відкриття провадження у справі. Також за критеріями частини 6 статті 19 ЦПК України справа № 505/572/24 є малозначною, тобто такою що не потребує тривалого часу для розгляду. Через це, згідно зі статтею 275 ЦПК України суд повинен її розглянути в строк не більше ніж 60 днів з дня відкриття провадження у справі», - пояснює юрист Владислав Дрозюк. 

На тлі обставин цієї судової справи виникають питання щодо наявних правил поведінки посадовців в інтернеті та відповідальності, передбаченій у законодавстві для тих, хто перетинає межу. У пошуках відповідей на ці питання ми звернулися до адвоката Дениса Чумаченка. 

Правила поведінки для посадовців в інтернеті 

За словами Дениса Чумаченка, правила поведінки державних службовців, у тому числі в інтернеті, регулює Закон України «Про державну службу» й також є Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», який стосується посадовців в органах місцевого самоврядування. 

Адвокат Денис Чумаченко

«Крім того, існують певні обов'язки щодо поведінки, встановлені окремими наказами та розпорядженнями. Наприклад, в Київській міській раді існують відповідні положення та розпорядження по різних відділах і департаментах», - зауважує адвокат. 

Спеціальні норми поведінки та обмеження, зокрема й в інтернеті передбачені також у Наказі Національного агентства України з питань державної служби №158, який зареєстрований у Мін'юсті 31 серпня 2016 року.

«У другому розділі, пункті 3 цього Наказу передбачено, що державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування у своїй поведінці не повинні допускати нецензурної лексики, підвищеної інтонації, принизливих коментарів щодо зовнішнього вигляду, одягу, віку, статі, сімейного стану тощо, а також поширення чуток про сімейне життя чи особисті стосунки», - розповідає фахівець. 

Окрім цього посадовці мають обов’язково дотримуватися правил Присяги державного службовця. 

Додаткові обмеження для держслужбовців зараз також діють стосовно використання месенджера Telegram. 

«Ми знаємо, що нещодавно Національний координаційний центр кібербезпеки ухвалив рішення про заборону використання месенджера Telegram у державних органах, військових формуваннях та на об'єктах критичної інфраструктури. Це пов’язано з можливістю кібератак і відсутністю контролю за цією мережею», - зазначає адвокат. 

Відповідальність за порушення 

Якщо держслужбовці поводяться в інтернеті необачно й порушують встановлені у законодавстві правила, то на них можуть чекати різні види відповідальності. Так, за порушення передбачена: 

Дисциплінарна відповідальність – за порушення етичних норм. Зокрема, за грубі висловлювання в інтернеті та неприпустимі коментарі у соцмережах держслужбовці можуть отримати догану або бути звільненими; 

Адміністративна відповідальність – за поширення неправдивої або конфіденційної інформації в інтернеті. За це посадовців можуть оштрафувати. 

Кримінальна відповідальність – за найсерйозніші порушення, як-от розголошення державної таємниці або заклики до насильства.   

«Якщо посадова особа органу місцевого самоврядування при виконанні своїх посадових обов'язків має доступ до інформації, що є державною таємницею (відповідно до Закону України «Про державну таємницю». – Ред.), то на неї діє порядок використання та роботи з такою інформацією … І якщо ця особа буде розголошувати таку секретну інформацію в будь-яких мережах, то вона буде притягнута до відповідальності. Ми знаємо, що за це передбачена кримінальна відповідальність за статтею 328 Кримінального кодексу України, що стосується розголошення державної таємниці. Також є стаття 329, яка визначає відповідальність за втрату документів, що містять державну таємницю», - зауважує адвокат. 

Судова практика 

Посадовці, які своїми діями в інтернеті порушили Присягу державного службовця можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Так, службовців можуть звільнити за вияв неповаги до держави, державних символів України, українського народу, перевищення службових повноважень або за недотримання обов'язків, передбачених Присягою.

«Наприклад, є рішення Великої палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року, N 9901/998/18, яке стосується працівника прокуратури Донецької області. Він розміщував дописи з комуністичною пропагандою, символікою та закликами до агресивної війни в мережі «Однокласники». За ці дописи його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення правил етики та Присяги державного службовця шляхом звільнення», - розповідає Денис Чумаченко. 

Окрім цього, відповідно до Кримінального кодексу України  держслужбовці несуть кримінальну відповідальність за заклики до насильства, війни або дискримінації.

«В судовій практиці також є випадки, коли працівники органів місцевого самоврядування користувалися мережею Facebook у робочий час і були звільнені за порушення правил поведінки, посадових інструкцій тощо. Однак Верховний суд зазначив, що це доволі-таки жорстке покарання і, можливо, достатньо було б догани», - каже адвокат. 

Права громадян 

Якщо посадовець порушує норми поведінки в інтернеті громадяни можуть: 

• Подати скаргу. Багато державних установ мають підрозділи внутрішнього контролю, які розглядають подібні скарги. 
• Звернутися до суду. Якщо посадовець поширює неправдиву інформацію або вдається до публічного приниження конкретної особи, то  відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України постраждалий\ла має право на спростування неправдивої інформації та компенсацію моральної шкоди.

«Якщо посадова особа порушує етичні норми, то в особи, права якої були порушені, виникає право звернутися до суду для захисту немайнового права. У такому випадку посадова особа буде притягнута до відповідальності, якщо судом буде встановлено протиправні дії. Зокрема, інформація може бути визнана недостовірною та спростована тим же шляхом, яким була поширена, або може бути надане право на відповідь, залежно від ситуації», - підсумовує Денис Чумаченко.