Адвокат не сплачуватиме ЄСВ, якщо зупинена його адвокатська діяльність

«Наявність Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не є доказом безпосереднього здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу», - вказав КАС ВС у справі №520/6094/19.

До суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Харківській області звернувся адвокат. Він просив визнати протиправним та скасувати індивідуальну податкову консультацію Головного управління Державної фіскальної в Харківській області. Чоловік вказував, що оскаржувана податкова консультація суперечить вимогам Податкового кодексу України і порушує його права, оскільки в спірний період він здійснював викладацьку діяльність за трудовим договором, і дію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю було зупинено. Натомість надана контролюючим органом податкова консультація фактично передбачає додаткове податкове навантаження на позивача та подвійне оподаткування.

Встановлено, що позивач у період з 15 жовтня 2008 року по 31 серпня 2016 року був прийнятий на роботу за контрактом до Харківського національного економічного університету, де обіймав посаду старшого викладача кафедри правового регулювання. У період з 3 квітня 2017 року по 26 серпня 2018 року працював за трудовим договором в Українській інженерно-педагогічній академії на посаді юрисконсульта та старшого викладача кафедри філософії, українознавства та політології.

Незважаючи на отримане Свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю, позивач практично не здійснював дану діяльність. 24 січня 2018 року право на заняття адвокатською діяльністю було зупинено, а 20 листопада 2018 року - припинено, на підставі відповідних заяв позивача.

Листами Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова позивачу повідомлено, що за ним числиться заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 17457,66 грн. яку необхідно сплатити.

Адвокат звернувся до ГУ ДФС в Харківській області з проханням про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманим працівником.

ГУ ДФС у Харківській області надало позивачу письмову податкову консультацію, в якій зазначено, що в розумінні Закону N 2464-VI роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники єдиного внеску. Платники єдиного внеску, визначені у пункті 5 частини першої статті 4 Закону N 2464-VI (особи, які отримують дохід від здійснення незалежної професійної діяльності, та ті, які його не отримують), зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем.

Не погоджуючись з наданою контролюючим органом податковою консультацією позивач звернувся до суду. Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов, Другий апеляційний адміністративний суд залишив рішення без змін.

Відповідач звернувся з касаційною скаргою, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті в результаті неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, і просить скасувати прийняті судами рішення і постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити. На обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що надана позивачеві Індивідуальна податкова консультація повною мірою відповідає вимогам ПК України.

Позиція ВС:

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 4 Закону N 2464-VI платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є здійснення такою особою, в даному випадку, незалежної професійної адвокатської діяльності, та отримання доходу від такої діяльності.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності з дня подання Раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви. Протягом строку зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв'язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з'їздом адвокатів України. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Поняття "зупинка" та "припинення" адвокатської діяльності мають різну юридичну природу, і, відповідно, не є тотожними, враховуючи різний процедурний характер і особливості застосування, у зв'язку з чим суди дійшли висновку, що дія положень Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року N 1162, що регулюють особливості саме припинення незалежної професійної діяльності з відповідними зобов'язаннями, не поширюється на правовідносини, в яких адвокатська діяльність була зупинена, як на цьому наполягає контролюючий орган.

Адвокатська діяльність позивача була зупинена, позивач не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, оскільки не мав усіх визначених законом підстав для її здійснення, що свідчить на користь висновку про відсутність у нього обов'язку зі сплати єдиного внеску як самозайнятої особи в розумінні чинного законодавства.

З відомостей, що містяться в облікових картках Пенсійного фонду України про застраховану особу позивача, судами встановлено, що єдиний внесок за нього в період зупинення його адвокатської діяльності сплачувався роботодавцем - українською інженерно-педагогічною академією. Ця обставина також підтверджується наданою позивачем випискою з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України.

ВС зазначає: наявність у особи Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю лише засвідчує її право як адвоката на здійснення незалежної професійної діяльності, однак не є доказом безпосереднього здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин та викладеної вище правової позиції Верховного Суду, колегія суддів вважає, що трактування відповідачем положень законодавства, викладених в індивідуальній податковій консультації, про наявність у позивача обов'язку сплачувати єдиний внесок як самозайняту особу, є помилковим.

Таким чином, ВС постановив: рішення Харківського окружного адміністративного суду та постанову Другого апеляційного адміністративного суду залишити без змін, а Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Харківській області - без задоволення.